30 січня
1997 р.
Пречиста Діва Марія: «Хочу
просити тебе, щоб ти кожної суботи нового місяця
молилася до Мене. Хочу, щоб ти багато молилася за священиків. Щоб
ці
молитви одних направляли, а іншим додавали наснаги до життя,
праці. Щоб
немічних
скріпили, а
тим, котрі втратили віру, повернули її.
Пам’ятай, віра, надія, любов
вічна.
Коли віра і надія проминають, залишається любов. Бо
там у вічності тобі непотрібно ні вірити, ні надіятися,
а потрібно любити, настільки сильно, щоб твоя істота
перетворилась на саму любов. Люди, котрі залишаються
сиротами, віднаходять Небесну Матір, яка
безмежно любить їх. Тому прошу своїх дітей
звертатись до Мене.
Моліться, усміхайтесь
і
плачте разом зі Мною. Віддайте своє серце
Мені. Поділіться
своїм
Хрестом з Ісусом, крокуйте з Ним нога в ногу. Коли ви спотикнетесь в життєвих перешкодах
і
впадете, Він підніме, дасть сили немічному тілу і
наснаги духу. Земля і життя на Землі – це велика Голгофа, гора з
падіннями і
перешкодами. Ви повинні підніматись вгору, не оглядаючись назад.
Ви повинні віддатися
в руки Отця Небесного і просити помочі Господа. Бо
тільки з
Його допомогою ви зійдете на цю величезну гору життя. Коли ви будете з дияволом,
ви падатимете назад, злий не допоможе встати, не подасть дружньої руки,
закидає камінням і ви потрапите у вогонь пекельний. А ті, що
крокуватимуть з Ісусом, подолають усі життєві
перешкоди і вийдуть на Голгофу гору, отримавши в дарунок – життя вічне.
То ж не оглядайся в минуле, не падай в безодню. Долай дорогу до Неба. Живи
майбутнім і спирайся на дружню руку Господа. Він радо
підтримає тебе.
Він
допоможе тобі встати, якщо ти впадеш, залікує твої рани і скріпить
духа.
Вперед дитино:
до нового життя, до Бога, до Раю! Прошу вас, моліться
до Мене більше. Моліться щиріше, а
Я ніколи не
покину вас і молитиму Отця Небесного за ваші сім’ї. Нехай
Бог просвітить і благословить вас.»