Побачила Ісуса розіп’ятого на хресті. Поряд не було нікого тільки
розбійники розіп’яті з обох боків. Ісус важко дихав, голова Його була схилена
до долу. Підніжжя хреста залите кров’ю. Він був схожий на «біль». Засохла кров,
покривала все тіло, потріскані рани, з яких сочилась сукровиця, розірвана
плоть, з якої виступали кістки, натільна пов’язка була багряно червоного
кольору… Побачила, якЙого тіло пронизують
одна за одною судоми.
Піднявши до Неба голову Він промовив: «Отче Святий іду до Тебе, віддаю Себе
у посвяту за тих, котрих Ти полюбив так, що Сина єдинородного послав, щоб і
вони були там де Я.»
Ісус важко вдихнуві прошепотів: «Звершилося». Сказавши це – віддав духа. На якусь мить
настало безголосся на Небі і на Землі.Відчула, що земля іде з-під ніг. Побачила вогняну кулю, котра несеться в
сторону Землі. Побачила великі землетруси в різних частинах світу і безліч
зруйнованих міст. Побачила, як з колодязя безодні підноситься білий туман і
душі святих мужів білосніжним маревом зринають до Небесного краю…
Вам підмінили поняття діти темряви і ви з радістю слухаєте їхнього
голосу. Мої любі, піст – це завжди відмова від їжі. Запам’ятайте не буває
пісних продуктів, страв. Немає значення чим і в який спосіб ви наситите свої
тіла. Чи хлібом, чи м’ясом, чи овочами. Це залишиться вашим способом
харчування, котрий немає ніякого відношення до посту і тим більше посту
духовного.
Істинне поняття посту занедбане, збезчещене і
сховане від ваших душ, так само, як святість і народження від Святого Духа. Адже
це все складові одного цілого. Саме тому ваші «церковні пости» не дають вашим
душам, тілам абсолютно нічого.
Ви
стоїте на місці, обростаючи новими немочами, гріхами звинувачуючи у всіх своїх
бідах Бога. Але діти, що не слухаються порад своїх батьків приречені на невдачі.
Моя люба люблю так сильно люблю тебе, так сильно люблю
вас усіх. Коли б ви знали, скільки чуваю над вашими душами, скільки сумую над
вашими упадками, що віддаляють вас від вічної радості, від істини котру ніхто
не бажає бачити і чути.
Тому що цей світ, це людство – не знають,
що це таке. Вони народжуються від гріха,
щоб жити для гріха. Обманюючись все життя фальшивими
Богами, віруваннями, вченнями, істинами. Забуваючи за правду, котра ховається в
їхніх серцях. За мир, котрий такий далекий і забутий кожним мешканцем цієї
такої любої Мені планети.