Моя люба люблю, так сильно люблю
тебе, так сильно люблю їх усіх.
Так прагну з’єднатися з вами в
Царстві Неба. Чуваю і плачу над вашими душами.
Щоденно приходжу в цей світ, щоб
збудити вас від сну духовного. Щоденно шепочу, що люблю,що поруч. Я зігріваю крижані
престоли ваших душ полум’ям любові свого непорочного серця, полум’ям Святого
Духа, котрий давно забутий і занедбаний вами.
Я піднімаю вас після кожного
падіння, зцілюю, обмиваю ваші душі від прокази гріха. Шепочу,
«Прокинься душе, підіймись з
колін.
Поглянь цей світ чекає на тебе,
чекає твоєї усмішки, любові.
Чекає твоїх обіймів, руки помочі,
чекає твоїх діл милосердя.
Чекає на твої молитви і
звеличення Імені Господнього. Чекає в тиші згасаючого сонця. Коли природа
славить Його в сіянні зір, шелесті трав, пісні вод»
Я хочу, щоб кожен з вас відчував
себе частиною великого творіння. Я хочу, щоб з живої душі ви стали духом
животворним. Я хочу щоб ви перемогли тління наслідуючи Мене. Вписуючи
перемогу над пеклом, в битві
добра зі злом.Вибираючи вічне, а
не дочасне.
Вписуючи свої імена в книгу
вічності. Обираючи служіння
Господеві вірою і правдою.
Спопеливши в собі першого Адама.
Ісус молився… Моя люба сьогодні Я хочу
розповісти тобі і всім хто носить животворного духа про святість. Адже тільки
чисті і покірні серцем успадкують Царство Небесне. Кожна душа приходить в цей
прекрасний світ безгрішною, незайманою, святою. Не слухайте голосу лукавого, що
нашіптує про вашу гріховність, порочність.
Голосу, котрий розповідає, що кожна
душа заплямлена гріхом прародичів (первородним гріхом), унеможливлюючи її
святість.
Його і все довкола поглинуло яскраве світло. Світло, яке преображало Його.
Він наче і був світлом, його початком.
Людство, все людство з шаленою швидкістю прямує до свого заходу. Чому так
мало тих, хто готовий віддати останню лепту для свого Бога. Йому потрібно все
до остатку. Якщо ти цілковито не належатимеш Йому, значить належиш царю
темряви.
Світ цінності помінялися своїми полюсами. Християнство не наслідує Мене.
Книга «життя» Біблія з кожним новим видавництвом перетворюється на книгу
«смерті». Слуги Божі більше не служать Йому. Вони перетворились на рабів
темряви, діти світла на розплідник гріха.
Біля
престолу молився Ісус, голова Його покрита білим
покривалом з-під якого било сліпуче світло.
– Улюблена, чому так довго не приходиладо Мене. Я так чекаю на тебе і твою
родину щодня, так чекаю ваших жертв, милосердя, мовчазливості, молитви,
посту і любові. Так чекаю вашого дружнього плеча у несенні
хреста. Історія повторюється. Ось, яке сторіччя підряд, Я
двигаю хрест жертвенної любові до людства, двигаю на Голгофу різних віків, щоб
віддати
Своє життя
за тих, кого так палко і вірно люблю. За тих, які щоденно
кричать: “Геть Його на хрест!”.
Улюблені, не тіло
тепер розпинаєте, а любляче і гаряче серце Господа. Серце, яке
ще й досі вірить і надіється розтопити такі холодніі далекі серця
грішників.
Серце, яке чекає тих слів любовіі
каяття. Серце, яке щоденно розпинається і шматується різними
віруваннями,
ненавистю, гріхами цілого світу.
Маленький воїне, де
твоє стадо,
чому воно розбіглося, чому воно сумує? Де ваш
пастир? На що ви його проміняли, чи не на срібняки
ціною
яких було оцінено життя Богочоловіка? Нетерпеливіі горді, пихатіі
самовпевнені, берете на себе роль суддів.
Берете на себе владу судити те, що дав вам Господь як нагороду за нелегке
життя. Пам’ятайте, що зробили ви одному з братів Моїх
менших, це Мені ви зробили. Вимагаєте в Бога негайного виконання
ваших забаганок, забуваючи ваше місце. Чому так легко падаєте у
спокуси? Чому так легко відмовляєтесь від
Мене? Адже Я ніколи не сумнівався в вас, я люблю і
завжди чекаю на вас.
Як ти думаєш, чому
у вас куди не глянь, одні борги і неприємності? Тому,
що ви заборгували Боговіі вина цьому ваша гордість і
нетерпеливість. Огляньтесь назад і подумайте, чи
змінилось
ваше життя. Чи не чуєш, що дзвони твого серця б’ють на сполох, б’ють, щоб розбудити
тебе і твою
родину зі сну духовного.
Я казав вам чувати, щоб не
впасти в спокусу, а ви заснули. Прокиньтеся бо інакше
велика кара спаде на вас усіх. Пустка, духовний голод, остиглість
серця, залежність від “бога-золота”
– грошей уже є, а далі піде
боротьба за ваші душі.– Наступне
Ісус: «Моя люба
маленька подруго, Я так сильно люблю тебе, Я так довго чекав цієї зустрічі. Я
так чекав цієї миті, коли зможу обійняти твою вірну
душу. Сьогодні цей час прийшов, ми знову разом. Я багато думав про тебе і твою
родину і напевно знаю, що той вибір, який
Я колись зробив обравши вас – вірний.
Ви такі різні, але
такі любіі дорогі Моєму
серцю. Я з таким великим нетерпінням чекаю зустрічі з
вами в Небесному краю. Кожна людська душа, подібна на
небесну зірку. Коли в тиху і ясну ніч глянути
на небо можна побачити мільйони зір, вони
такі різніі неповторні. Одна
більша, інша
менша, одна ясніша, інша тьмяніша. Так само люди, вони такі різні: одні більші, другі менші, одні
багатші, інші бідніші, одні красиві, інші не
дуже – їх мільйони.
І якщо з Неба глянути на Землю
можна побачити таку ж картину – мільйони зірочок.
Цими зірочками є ваші душі. Ти
навіть не
уявляєш як
би Я хотів, щоб Земля була схожа на Небо, яке бачите ви. Як сильно
ридаю Я за тим Небом. Земля перетворилася на пустелю, яка день і ніч
покрита мороком. І якщо десь можна побачити хоча б один маленький вогник, це є дуже
великим подвигом в Моїх очах.
Люди віддалилися
від
свого Бога. Вони більше не вірять, не моляться до Нього.
Вони забули за зорю свого життя – душу. Вона їм більше
не потрібна і байдужа. Вони ладні за безцінь віддати її князю
тьми. Тепер він єїхнім “богом”.
Люди уже не люблять свого Бога, вони полюбили гріх і так
легко попадають в тенета диявола.
Ті цінності, які змалку
передавалися з покоління в покоління, давно забутіі
занедбанні. Ви розівчилися любити, ви розівчилися
прощати, ви розівчилися бути людьми.
Людство з шаленою швидкістю
летить в безодню, з якої уже ніколи не зможе вилізти. Одна надія, яка
була у Неба на майбутні покоління з кожним днем згасає. Сестро, діти розівчилися
бути дітьми, батьки – батьками. Священики розівчилися
бути священиками. Я навіть не знаю наслідниками кого тепер їх
можна назвати. Зерна сатани уже давно проросли і дають
мільйони
плодів, які ви з
таким задоволенням споживаєте.
Осучаснення, телебачення, комп’ютери,
радіо – є дітьми
темряви. Вони так непомітно влазять в ваш розум і оселяються
там, розмножуючись дають паростки отруйного плюща. Який безпощадно проростає в
тканини, уражає ваше серце, потім душу. Людина не встигає
опам’ятатись, коли уже знаходиться в залежності від
неживих речей. Від тих “бовванів”
майбутнього, яким поклоняється і
служить від народження до смерті.
І, що тепер ви
можете вимагати від Бога, коли ви самі не знаєте і не
усвідомлюєте, якому
Богові
служите, кому поклоняєтесь. Майбутнє покоління ніколи
навіть не
чуло слово Бог. З самих пелюшок, воно чує слово
“гроші”і“влада”.
Скільки дітей, цих
маленьких дорослих не вміє навіть
перехреститися, ніколи не чули слів любові.
Я не є
противником розвитку землі, але може ти Мені
поясниш, навіщо дитині казка, яку читає не
мама чи тато, а платівка? Коли малеча не чує голосу матері, а чує голос
комп’ютера. Коли не вирішує проблеми вдома з рідними, а йде до психолога –
чужої
людини. Коли сповідається не Богу, а простому перехожому.
Можливо, якби кожен виконував
ту роботу, яку повинен виконувати, а не переставляв її на
неживі
предмети, було б все інакше. Тому й не дивно, що з дітей
виростає машина, яка запрограмована на одне – нищити духовні цінності, бути
жорстокими, безжальними, завжди досягати поставленої мети,
нехтуючи життям інших, ідучи “по головах”.
Вбивства, зґвалтування,
катування, знущання, стихійні лиха
– стали буденними. Те, що колись у людей навіювало
сльози і співчуття, тепер викликає усмішку. Фільми, історії, казки
про монстрів – перетворило саме людство на стадо диких тварин, які
нищать все живе на своєму шляху жадаючи крові, живучи не
почуттями, а інстинктами. І найгірше те,
що Ми споглядаючи на цей жах, бачачи, як щосекунди сатана пожирає все
новіі нові душі, нічого
не можемо вчинити, бо зараз прийшов час тьми на чолі з своїм
князем.
Зараз Я хочу звернутися до тих,
хто не втратив зорю свого життя – душу. Любі не бійтеся
кинути виклик тому хто породжує гріх. Боріться, чувайте,
щоб не впасти у спокусу, бо ваші вороги щосекунди чигають на
ваші душі.
Сестро, чи бачила ти коли-небудь як падає зоря,
яке прекрасне і захоплююче видовище. Вона падаючи згорає.
Лишаючи за собою вогненний шлейф сяйва. Це мить, але яка захоплююча. Так само і ваше
життя – це мить. Щоб бути підвищеним у Небі, потрібно
впасти не один раз на Землі. І чим
болючіший
упадок-терпіння, тим яскравіше горить зоря любові душі.
Падаючи в Земному небі у
сповільненому
вигляді. Залишаючи шлейф добрих діл, покори,
віри, любові до
Бога. Цим останнім падінням є смерть – народження до життя вічного
в небесному океані Божого Царства, де зорі-душі уже ніколи
не падають, де панує вічний спокій, мир, любов. Та на жаль, життя
не кожної людини можна порівняти з падінням
зорі.
Таких дуже мало, тому що прожити красиво можна багатьом, а померти одиницям.
Адже багато покликаних, але так мало вибраних.
Я хочу, щоб зоря твоєї душі горіла вічно освітлюючи
шлях багатьом. Я так хочу, щоб ти не тільки красиво
прожила, але й красиво та гідно народилася до життя вічного
в океані Неба. Ніколи не бійся
сказати гріху – ні! Годі! Адже для каяття, прощення не існує часу,
не буває запізно чи за скоро. Покаятись і
простити ворогів завжди вчасно.
Будь прикладом, старайся, борись,
падай і вставай після кожного упадку дорослішою, розважливішою. І знай,
що Я люблю, так сильно люблю тебе, так сильно люблю вас усіх.
Будь мужньою і терпеливою, адже ти не одна, ти більше
не самотня, ти носиш частинку Мене – душу. Вона безцінна і така
мила Моєму серцю. Тому, коли тобі здається, що
ти зовсім самотня і покинута, прислухайся до свого
серця. З кожним його ударом Я кричатиму тобі, що
поруч, що люблю. І поки ти чутимеш його удари, знай – Ми одне ціле: “Стук-стук-стук,
люблю-люблю-люблю.”»
Так, я чула биття свого серця і дійсно
не відомо
як, кожен удар кричав слова любові до мене. Я більше
не почувалася самотньою. Хотілося схрестити на грудях руки, щоб
захистити серце від всього чужого, підступного, лихого…
Ісус усміхнувся,
розвів руки
в сторони так ніби хотів обійняти всю Землю. – Мої любі, ви
усі, незалежно,
яке життя провадите, є зараз і будете в Моєму
серці
завжди бажаними, потрібними і коханими. Мир усім.– Наступне