Ісус молився… Моя люба, сьогодні
Я розповім тобі про молитву серця,
що народжується у тиші надвечір’я
у ваших серцях. Молитву, котру промовляю до вас усіх. Молитву любові, прощення,
надії.
Ісус поглянув на мене і сказав –
Естер, люблю так сильно люблю тебе – . Самуїле, Марто, Єлизавето, Рут, Клавдіє,
Симон, Симона, Мері, Пітер, Анна, Роза, Ніколь, Саймон…, люблю так сильно люблю
вас усіх.
Так прагну обійняти ваші душі в
світі Неба. Щоденно століття за століттям, з року в рік, Я шепочу слова любові,
слова свободи, миру, добра. Я шепочу ім’я кожного, хто читає ці рядки.
Заплющіть очі, вслухайтесь в
биття свого серця і відчуйте голос сплетений небесними струнами Моєї душі –
Люблю, так сильно люблю тебе. –
Естер, молитва серця повинна розпочинатись із
слів любові. Слів любові до Бога Отця. Слова любові – це безтілесна форма
перемоги добра над злом. Перемоги світла над темрявою. Я прийшов в цей світ з
любові до Бога, з любові до вас усіх. Я прийшов, щоб віддати себе цілковито для
вашого спасіння. Я прийшов, щоб показати вам шлях істинного служіння, шлях
святості. Я приходжу до вас і сьогодні…
Молитва – це завжди діалог. Ніколи не сумнівайтесь в Моїй любові і тим
більше в любові Бога Отця. Не слухайте тих, хто розповідають про духовні
просвітлення, вибраність, унікальність тих, хто чує голос Господа. Слова любові
можуть почути всі, хто з вірою взивають Моє ім’я. Я люблю і чуваю над кожним з
вас незалежно від вашого бажання, вашої раси, релігії, гріховної прокази. Я
завжди поруч на відстані серця. Мої рани ради вашого спасіння, ради вашого
життя.