10 червня 2016 р.

Молитва серця



Ісус молився. 
Молитва, неоціненний дарунок Неба.
 Як часто ви перетворюєте молитву на театр одного актора. Те, що повинно прославляти Бога перетворюється на слова хули, котрі так легко зринають з ваших уст. Мої любі, молитва повинна заноситись до Отця Небесного в таїні, коли навколо тільки ви і Він, під покровом ночі, кладучи на жертовник свій сон, втому. Молитву прослави можна заносити гуртом, молитву за когось чи щось тільки на самоті. Найдорожча молитва та, яка ллється з вашого серця, коли ваші серця з Господнім б’ються в унісон.

Богу не потрібні молитви, які ви читаєте, або знаєте на пам'ять промовляючи автоматично. В молитві повинна бути душа, вся ваша суть. Те, що відрізняє овець від козлів, світло від темряви – це те що виходить з ваших уст. Молитва – це завжди діалог. ЇЇ не буває за мало чи багато, тому що вона дитина вічності. Як сумно дивитися на тих, хто молиться в храмах заносячи свої серця на престол демонам прославляючи людей, поклоняючись служителям і бовванам сьогодення, прикриваючись ім’ям Живого Бога, для того щоб породжувати беззаконня. Збиратися в Моє ім’я можна тільки для ламання опрісноків, ви ж збираєтесь натовпом, ламаючи не Моє тіло а огиду мерзенну, благословляючи, прославляючи її, напуваючи дітей, щоб серця їхні приспати блудом, спонукаючи їх до служіння демонам, служіння гріху.