Чи бачиш Мої терпіння?

5 березня 1998 р.

 Побачила величезних розмірів Розп’яття. Відчула гучний стукіт серця, який лунав наче пересторога. На голові Ісуса був золотий терновий вінець, колючки якого вп’ялися глибоко в голову. Тіло Його вкрите великими ранами та рубцями. Найстрашнішою була рана біля серця.

Ісус сказав: «Чи бачиш Мої терпіння дитино? Оці рани, що зараз на Моєму тілі, завдають Мені ваші невірності та гріхи. А також зіпсоване людство, котре забуло, що багато років тому, Я своєю смертю відкупив їхнє вічне життя та спасіння.

 Чи бачиш цей терновий вінець із золота? Він є набагато важчим та болючішим від терня. Його приносять Мені люди, котрі закохані у цей матеріальний світ. Люди, яких шанують за їх віру і любов до Бога про людське око. Душі таких людей гнилі та пусті. Вони ходять до церкви, бо так заведено. Роблять багато благодійних справ про котрі хваляться, багато постять, ведуть себе самовпевнено, бо вважають себе ревними та справжніми християнами. Нехай кожен з вас подумає та згадає, чи немає у Моїм вінку його колючки.

 Черстві молитви, пиха, осуд, злоба є найважчими гріхами. Читайте Біблію, бо наближаються часи, коли її відбиратимуть, рватимуть, палитимуть. І Я хочу, щоб в ті часи, ви були гідними вибраними учнями.

Запам’ятай дитино, що найкращі пахощі, найкращий лікар та помічник у всьому є молитва. Нехай образ увінчаної терням голови Господа, завжди буде в твоєму серці і серцях твоїх рідних.»