Фарисейська закваска

Опинилася на березі моря. Навколо панував шторм. Побачила Ісуса, що наближався скрізь розбурхану стихію. Вітер розвівав Його волосся. Спалахи блискавиць освітлювали Його умиротворене обличчя. З кожним кроком Господа буря стихала…

Естер, сьогодні Я розповім тобі про фарисейську закваску. Закваску, котра навіть найкраще, найдобірніше зерно перетворює на хліби немочів, на розплідник гріха, зажерливості, злоби. Закваску, що забирає поміркованість, гідність дітей Бога. 

Фарисейство – це сто відсоткове дотримання закону, котрий не звільняє вас з неволі гріха, а навпаки окутує туманом мнимого служіння. Служіння, де на престолах ваших душ палає вогнище самозвеличення, гордині, мнимої святості.

День за днем з ваших домівок зникали істинні хліби мудрості. Сьогодні хорошої закваски (служіння) майже не залишилось. Тому що істина, котра  вам нав’язується релігіями, що замішані на фарисейсько- садукейському вченні – мертва.
 

Запам’ятайте релігії, вчення,  закони, які не є досконалими від свого початку, створені на ваш засуд і швидку погибель. Не може зміїна отрута очищати вашу кров, тільки паралізувати ваш розум, плоть, щоб стерв’ятники світу цього могли повтішатися і збезчестити вас, відбираючи останню надію на спасіння. 

Фарисейське служіння – це служіння за для політики, збагачення, слави. Коли, ви вшановуєте власне тіло, коли ви бажане видаєте за дійсне. Коли бовванам сьогодення служите, як живому Богові.  

Закваска – це вчення про істинне служіння Всемогутньому Творцеві, котре підчиняє  все ваше єство світлу, святості, любові. Перетворюючи Божі зерна, котрі з великою любов’ю засіяні в вашій душі на опрісноки миру, опрісноки спасіння. Хороша закваска являється служінням в любові, а фарисейська служінням, де на престолах душ панує морок. Морок, котрий нарік себе світлом. Морок, в ім’я котрого ви хрестите, обрізаєте, сповідаєте, причащаєте, відпускаєте, благословляєте, відбираєте життя, розчленовуєте мертву плоть для збагачення ваших поганських храмів. Коли одержимість називаєте спасінням. Забуваючи, і чинячи протилежне тому, що написано в «книзі життя». 

Моя люба, тайна покаяння (сповіді) повинна залишатися тайною без горе посередників! Коли в тиші згасаючого дня, стоячи на колінах підчас молитви, ви прощаєте своїм кривдникам, щоб і Отець ваш, котрий у Небі простив всі провини ваші. Отець, а не намісник ночі, котрий швидше Юди видасть вас на засуд смерті.
 

В сьогоднішньому світі політика і релігія йдуть пліч о пліч. Вони не роздільно поєднанні; і в своєму смертельному тандемі, вони творять вашу історію. Вони підчинили своїм немочам все людство. Ви, перетворились з дітей Бога на рабів тих, котрі нарекли себе Його іменами. Тих, котрі намагаються вмістити невмістимого Володаря Всесвіту за стінами своїх рукотворних храмів, амбіцій. Обіцяючи нагороду всім, хто сліпо виконує закони і устави їхніх поганських наставників. Наставників, котрі тління іменують життям. Наставників, котрі  свою нагороду отримали вже тут на Землі.

Сьогоднішня «церква»  тісно приймає участь в політичних вітрах, котрі перетворюються на урагани спустошення. Закони вашого часу відбирають у вас надію на життя. Змушуючи існувати, в час, коли «Господні намісники» забирають у вас останні крихти виживання. Випасаючи ваші душі не на луках миру, а в пустелях гріха. Годуючи вас брехнею, ілюзією мнимої святості.  Продаючи місце в Раю всім, хто здійме останню сорочку не для того, щоб прикрити наготу подорожуючого, а щоб ваші «господарі» та їхнє оточення могли придбати собі нові втіхи для своїх чорних душ. Душ, котрі закуті в кайдани гріха, ліні, пияцтва, розпусти, та безкарності. Душ, котрі намагаються ввести в оману цілий світ. Брехливо обіцяючи відпущення гріхів і життя вічне. Окутуючи вас павутиною смертельного ласо, котрими сатана затягує цілі міста до безодні пекла.

Естер, Отець створив людину на свій образ і подобу. Кожне створіння, що населяє Землю – є неповторним багатогранним коштовним самоцвітом в небесному вінці Творця. Ви настільки різні, що тільки сліпці можуть стверджувати протилежне. Розповідаючи про недосконалість тіла, примітивність людського розуму, відсутність животворного духа. Кожен з вас носить неповторну і прекрасну душу, вона унікальна, як ваші відбитки пальців. І дорога до Неба, дорога до Бога у кожного своя – єдина і не повторна. Те, що одному на спасіння, іншому на погибель. Ті, що волають, що істина у них і її можна осягнути виконуючи їхні брехливі приписи, котрі такі ж мінливі як їх намісники. Служачи бовванам сьогодення, прямуючи стадом багатолюдним трасою мороку, гріха до свого «Неба». 

Фарисейсько-Садукейська наука перетворилась на пандемію сучасних християн. Котрі живуть на показ, люблять на показ, виховують дітей, одружуються, хрестять, поклоняються, служать про людське око. Ви, не знаєте, що таке тайна і глибина животворних вод, життя в спогляданні величі Творця. Ви, сліпі творці сьогодення, поводирі сліпих. Ваші душі хмільні від невинно пролитої крові. Ви заручники системи блуду. Ви огида для Неба. Хліб замішаний на зернах приправлених кукіллю сьогоднішнього християнства. Хліб, котрий гіркий на смак. Хліб, що непомітно отруює і вбиває все святе, тихе, непорочне, світле,  що є у ваших душах.

Не шукайте спасіння у вченнях, віруваннях. Я не знайшов істинного служіння, котре могло б звільнити ваші душі з рабства гріха. Відкупити їх з лап смерті, вирвати з вогняного капкану  пекла. Ваші душі – є істиною, котра приходить в цей світ, не для побирань і печалі, а для спадкоємства життя вічного через істинне, досконале служіння Отцеві Небесному в святості і любові.  Для чудесного переродження тлінної плоті в нетлінного духа, котрий переміг жало смерті. Істоту світла, мудрості, миру, що не підточена тлінню гріха.

 Закваскою є ваше нутро, ваша суть. Немочі ваших душ породять, лише нові немочі. Святість, мудрість примножать нові чесноти любові. Пильнуйте щоб ваша «віра» не погубила вас. Віра, котру вам прищеплюють поганські жреці, що нарекли себе іменами Бога Отця. Весь їх спадок знаходиться тут на Землі. Там де перебувають їх серця в погоні за славою, багатством, мнимою святістю. Годуючи фальшивою наукою і лжеслужінням ваші душі.

І поки людство буде жити міражами навіяними вашими ідолами, поки ви не зрозумієте, що те, що вимагають від вас служителі храмів – є повною протилежністю того, що вимагає від вас Отець Небесний. Поки ви сліпо будете вірити, що послуги релігійних лідерів, котрі виступають намісниками і глашатаями Бога мають свою ціну. Ви будете продовжувати свій шлях ярами смерті, смерті духовної, купуючи все нові пороки, немочі, гріхи своїм душам, прямуючи за вашими «духовними пастирями» в озера вогню і сірки.

Фарисейська закваска дала мільйонні плоди перетворюючи «повсякчасну» жертву, на мерзоту з безодні пекла котрою напувають і годують ваші душі обіцяючи спасіння. Переломлюючи не хліби життя, а хліби гріхопадіння на бісівській вечері ночі.

Прокиньтесь мої вірні маленькі воїни! Струсіть ярмо гріха і прямуйте за голосом вопіющого в  «пустелі гріха». Звільніть від ярма законів і обрядів мертвих, ваші душі. Збирайте скарби на Небі. Служіть Богові в  таїні серця. Ламайте опрісноки спасіння, на Мій спомин, щоб ваша темрява стала немов полудень. Щоб ви і ваше істинне служіння стало наріжним каменем спотикання для всіх, хто споживає хліб замішаний на фарисейській заквасці. Для всіх, хто боїться кинути виклик бісівській системі ночі, що прагне запечатати ваші душі клеймом гріхопадіння Люцифера.

Світ Небесний, духовний відрізняється від світу Земного, світу плоті. Для спасіння святості, хрещення від Духа Святого, вам не потрібні посередники, котрі не здолали плоть, гріх. Тільки священик за чином Мелхеседека може бути посередником між Богом і людьми. Я, є дорогою і провідником  в світ вічного цвітіння. Я, є світлом і життям для всіх, хто служить Живому Богу. Служить в покорі і смиренні серця. Зводячи нерукотворні храми ваших душ, де на престолах палають вогненні дари Святого Духа.

Мої любі, не шукайте компанії пустословів, котрі обіцяють спасіння за невелику плату. В їх компанії ви не знайдете Бога. Істинне служіння можливе на самоті за тісно зачиненими дверима ваших сердець. Там немає місця веселим компаніям пліткарів, друзів, рідних. Там, на тайній вечері вашої душі ламаються опрісноки спасіння, там тайна поєднання вашого єства з Господом в одне ціле, одне духовне тіло. Там початок і кінець вашого пізнання, пізнання небесної любові, котра запалює міріади душ-зір своїм світлом. Душ, серця яких б’ються в унісон, з Моїм серцем. 

Душ, котрі спізнавши істину живуть в тандемі з усім творінням Небесного Отця. У кожного своя дорога до Небесної вітчизни. Дорога на якій немає місця для гріха. Дорога, на котрій ти зростатимеш у мудрості, святості. Дорога, на котрій завжди будуть Мої сліди. Сліди, котрі Я залишив для тебе, щоб ти не загубився в темряві блуду, в фальшивих свідченнях Моїх «намісників». Стежина, на котрій в тиші зір навчу тебе молитві серця та істинному каяттю. Стежина посту і народження в святості для життя вічного. Стежина на при кінці котрої чекаю на тебе Я. Щоб провести тебе через ворота смерті і печалі в вічну радість життя майбутнього.

Люблю так сильно люблю тебе, так сильно люблю їх усіх.