8
липня 1998 р.
Ісус молився, –
Я такий радий тебе бачити. Чомусь саме тоді, коли
Я готую для вас багато ласки, ви відвертаєтесь. Але
чомусь ваші проблеми та ваші гріхи стають поміж
нами. Часу не залишилося. Ті хто ще не навернувся, уже не
навернуться. Ви можете лише покращити своє життя.
Моя любов до вас схожа на ласкаві проміння
сонечка чи любі пестощі матері. Я
чекаю на взаємну любов. Та як рідко її
отримую. Бо за вашими буденними труднощами, ви забуваєте не
тільки
про Мене, ви забуваєте за яскраве сонечко вашого життя – Отця Небесного. Знаю, що
скажете. Скажете, що важко працюєте на роботі чи
вдома, що багато важливих справ. Нерозумні! Мою любов, ви
можете отримувати через молитву, щиру дружню розмову. Та час для молитви
знаходите пізно увечері, коли тіло
ваше настільки втомлене, що молитва йде не через серце, а язик. Чому ви
не молитесь під час праці, в дорозі, в
транспорті? Чому не молитесь перед початком важливої праці? У
вас так багато вільного часу, а на які пусті
справи ви його тратите.
Глянь на Моє
серце, – воно було увінчане квіточками з яких сходив чудовий
аромат і сліпучо-біле світло розливалося навколо, – Чи бачиш, як Воно жадає вашої любові?
Щодня Я від вас чую багато молитов, але бувають дні, коли
Я отримую від вас мечі болю. Наступають дні, коли
ми не можемо бути разом, бо твоє грішне тіло стає між
нами. Сьогодні ж бажаю від тебе поправи твого грішного
життя. Як саме? Любити ближнього, як самого себе. Це найперше правило.
Загнуздати свій лихий язик, приборкати усі
пристрасті тіла. За посередництвом Святого Духа та вірного
помічника
Архангела Михаїла знищити усе зло, яке посилилось у ваших душах. Віддайтесь
у руки своїм добрим Ангелам, щоб Вони щасливо провадили вас через ціле
ваше життя до вічного Раю.–
Немає коментарів:
Дописати коментар