Я палаю любов’ю до вас усіх.

10 лютого 1999 р.

Ісус молився, «Чому так мало жертвуєте свої молитви? Чому так мало звертаєтесь до Мене? Дуже скоро, Я відійду з цього світу. Любі забудьте примарні мрії про щасливе майбутнє. Наркотики, розпуста, скасування стародавніх законів церкви, необмежена влада законовчителів. Легковажність духівників, відсутність віри оповили наче туманом Землю.

 Пам’ятай, коли прийде день темряви, коли сонце стане чорним, ворота пекла відчиняться разом з воротами раю і невідомі мешканці спустяться до вас, щоб спустошити землю, щоб знищити гріх. День, коли Мої вуха вже не чутимуть ваших молитов, коли мої очі не бачитимуть ваших страждань, коли Моє єство закриється і Серце уже не виливатиме Свою любов на вас – день Господнього Попередження.

Я палаю любов’ю до вас усіх. А ви палаєте ненавистю до ближнього запевняючи, що любите Мене. Любі, коли зрозумієте, що як не полюбите світ, то не полюбите Господа.»

5 березня 1999 р.

Ісус… «Ось і прийшов час, коли день стане ніччю, а ніч перетвориться на день. День, коли з Неба зійдуть стріли-блискавиці. День, коли від стогону Отця розломиться земна кора і маса міст піде під землю. День, коли сонечко сяде. Я хочу, щоб всі ті, кому Я не байдужий, всі ті, кого Я люблю, лелію та виглядаю в Царстві Божому, приходили до Мене.

Як боляче бачити з вершини Голгофи люд, який ще досі волає: “Розіпни, розіпни Його.” Люд в серці якого немає Бога. Люд, який знає лише своє “Я”. Найдорожчі, чому дивуєтесь катаклізмам, війнам. Чому нарікаєте на владу, Бога? Бідні, шукаєте відповіді на запитання віку, не розуміючи, що той народ, в серці якого немає Бога, не може йти вперед. Від такої держави не можна чекати миру та злагоди, адже там панує диявол.

Попри всі ваші переповнені церкви, Я так мало бачу християн. Я так мало бачу Моїх маленьких вірних воїнів. Уже в котре приходжу на Землю, щоб віддати життя за ваше спасіння. І вже вкотре замість “Митаревої молитви” чую: “На хрест, на хрест Його!”

Мої знівечені ягнята. Моліться за грішників цілого світу, але найперше моліться за ревних духівників. Бо як часто в пишних шатах, під гаптованим золотом одягом та кардинальським перснем, Я бачу найлютішого ворога християн та церкви. Світ волає про допомогу. Я ж волаю про покаяння, та кару, яка спаде на грішників. Небо б’є в тривожні дзвони, а сліпе та глухе людство не чує.

Пастирі, куди ведете свої стада? Ви уже не можете відрізнити Бога від сина погибелі. Як можете волати про свою любов до Бога, коли мільйони душ через вашу легковажність та байдужість ідуть до пекла? Чому не навчаєте людей боротися з сатаною? Чому не навчаєте постити і жертвувати? Чому не застерігаєте їх про гріх, який може завести в вічний вогонь?

Глупі, як насмілюєтесь заперечувати послання Неба? Як збираєтесь глянути в очі Богу? Як можете дивитися знівеченому народові в очі, коли життя багатьох душ в ваших руках? Ви знаєте, що на людство летить страшна кара за гріхи. Як насмілюєтесь на себе брати владу Бога! Адже саме ви маєте бути найнижчими, найбіднішими, найпокірнішими. Натомість Я бачу гординю, жадобу слави, влади та власного “Я”.

Коли у вашому серці спопелиться гордість, а натомість замешкає любов та щире покладання на Господа Бога – віднайдете найбільший скарб світу. Неоціненний дар душі. Пам’ятай, Моя любов до вас є безмірною, як океан Неба, чистою немов кришталь, прозорою, як ранішня роса і гарячою, як проміння сонця. Я люблю вас усіх і бажаю, щоб ви говорили Мені слова любові щодня, щогодини, щосекунди.»