15 жовтня 2000 р.

Я так люблю вас усіх.

15 жовтня 2000 р.

Скеля…На її вершині стояв Ісус.
 – Той хто з Богом, хто любить Його, хто в усьому покладається на Нього, завжди перебуває попід хмарами. Він живе в якомусь іншому, віддаленому від земних проблем світі. В світі, якому немає слова гріх, в світі де немає ненависті і болю, в світі в якому є світло і любов.
 Такі люди виглядають промінчиками світла в безконечній темряві. Таких людей не турбує, що буде завтра, бо сьогодні вони живуть тільки для Бога. Бо сьогодні все, що найдорожче вони віддають Йому. І десь далеко в глибині душі вони знають і вірять в те, що завтра буде новий день, ще один день, який присвятять Йому. Тому, хто одночасно є тут і там, Тому, хто наповнює весь Всесвіт, Тому, через кого світять сонце і місяць, Тому, хто несе в цей світ любов – Богові.
 Я так люблю вас усіх. Та попри всі Мої слова любові. Попри всі Мої прохання, ви так мало говорите зі Мною, ви так мало довіряєте Мені. Ви так мало покладаєтесь на Моє милосердя.
Сестро чи любиш Мене сильно-сильно, якщо любиш, говори Мені це щодня. Я хочу, щоб в твоєму серці була лише любов. Я хочу, щоб твоя душа була тою чистою посудиною, яка колись буде вмістилищем Моєї любові. Я хочу, щоб промінчик твого життя горів вічно. І не хочу, щоб його світло закривали хмари бруду та гріха.
 Найдорожчі – моліться! Навчіться прощати, каятись, бо ворог так близько, а ваші душі ще так далеко від цього небесного світла. Помножуйте віру бо цей дар дуже важко дається. Ваша віра схожа до фруктового дерева, крона якого міцна і велика, все воно буяє життям. Коли приходить весна, воно вкривається чудесними квітами, які в майбутньому перетворюються на плоди. Послухай, що відбувається з вашими дарами. Вони цвітуть, але часто в їхньому житті трапляються заморозки, холодні дощі, могутні вітри, які безжально зривають ніжні пелюстки. В результаті залишається густе темно-зелене листя, яке буяє все літо; а на осінь опадає, не даючи жодного плоду.
 Щоб ніжні пелюстки вашої віри були витривалі до заморозків, дощів і вітру, ви повинні гартувати їх молитвою. Бажанням зберегти їх і безупинним проханням до Господа їх захистити. Якщо ти, будеш просити, молитися і найголовніше, хотіти мати міцну віру – ти її матимеш. Ти завжди маєш пам’ятати про Бога, навіть тоді коли тобі добре, коли ти не маєш клопотів. Коли в душі світить ясне сонечко, бо в любий час може прийти сатана під виглядом цього вітру, заморозків, дощу і зруйнувати той спокій та мир, любов і бажання творити добро, які в майбутньому можуть стати добрими плодами твоїх чеснот.
 Чи знаєш, як сильно Я люблю вас? Чи знаєш, як часто раните Мене? Пам’ятай, перше, що допоможе тобі побороти цей дощ, мороз – це прощення тим, хто тебе кривдить. Прощення тим, хто завдає тобі рани і страждання. Якщо ти навчишся істинно прощати, зможеш відчути, якою сильною є твоя душа. А якщо зможеш полюбити кривдників, ближніх, рідних. Зможеш зробити те, що зробив Я. Те, що зробили багато Моїх учнів – ти побореш гріх. Отримаєш вічний спочинок, вічну радість, вічний мир і всю любов Неба.

 А зараз іди Моя люба в мирі і будь слухняною. Говори їм всім, що Я люблю, так сильно люблю їх усіх. – 

Немає коментарів:

Дописати коментар