Виноградник, що колись насадив Мій Отець ось-ось загине.

2 листопада 2000 р.

– Моя люба, чому ти так мало говориш до Мене? Чому тобі так важко даються терпіння? Моє серце горить Любов’ю до тебе і твоїх рідних. Та від вас Я не завжди отримую бажаного. В цей час, коли Земля грішить востаннє, ви Мої любі маленькі воїни маєте бути міцними і витривалими до підступів злого. Маєте зрозуміти, якою дорогою хочете йти. Я хочу, щоб ти знала, що в цьому світі ти не одна. В тебе є Я, в тебе є чудовий Батько і Матір, в тебе є Учитель, друзі Неба, які так вболівають за твою душу і за душі всіх твоїх рідних. 

Люба, ти маєш любити всіх хто тебе кривдить, хто тебе не любить, всіх хто бажає тобі зла і смерті. Бо той виноградник, що колись насадив Мій Отець ось-ось загине. Скоро прийде Господар, щоб перевірити кожен кущ, кожен плід. І якщо він буде не придатний до вживання – вигубить. Я хочу, щоб серед цих пустих, сухих, кислих галузок, ви виглядали пишними, солодкими і добірними гронами. Я хочу, щоб виноградник вашої душі давав плоди вічно. Я хочу гордитись вами, бачити вас в мирі, злагоді, любові. Хочу, щоб саме ви вбили того гріховного хробака, який підточує коріння вашої душі.

 Не судіть і не будете суджені, любіть і будете любленими, прощайте і вам проститься, чиніть милосердя і Отець Небесний буде милосердний до вас усіх.

Час перестороги близький. Все, що ви навчились, вимолили і виблагали в Отця, ввійде з вами в світ Перестороги. Земля стогне від невинно пролитої крові, вона взиває про справедливість, взиває про кару, яка безпощадно насувається на вас усіх. 

Я хочу, щоб ти навчилась любити світ, людей, а понад все Бога і всюди Його шукала. Я хочу, щоб ти була тим ніжним промінчиком, який буде тішити Мою душу. Я хочу, щоб ти була ніжною донечкою і люблячою сестричкою всього Неба.

Пам’ятай, якщо полюбиш біль і страждання, голод і спрагу, бідність та приниження – полюбиш Мене. Знай, що хто ненавидить тебе той ненавидить і Мене. Але знай і таке, коли зненавидиш хоча б одного з створінь Моїх найменших, завдаси Моєму тілу, а особливо серцю найглибші, найболючіші рани. Тому, коли кажеш Мені, що любиш, коли промовляєш: “Як і ми прощаємо довжникам нашим…”, пильнуй, щоб ці слова були правдиві, щирі, щоб вони лились з твоєї душі і серця, а не лише з розуму.

О сестро, чому ви такі горді? Чому з вас ніхто не хоче першим сказати – прости! Чому постійно гніваєтесь, сваритесь? Нерозумні, чому не цінуєте кожної хвилини проведеної разом? Часу так мало, а ви його тратите на такі пусті речі. Сонечко вашого життя прямує до свого заходу, а ваші руки ще порожні. Чому, коли Мої слова лунають у кожному куточку земної кулі про каяття, про прощення і милосердя, ви, ті хто так близько до Мене, залишаєтесь такими байдужими.

 Кожен хто з вас бачить соломинку в оці ближнього, не бачить колоди у власному оці. Слідкуйте за своїми помилками і старайтесь хоча б частково покращити своє життя. Годі нарікати, годі стогнати і плакати, сваритись і гордитись своїми досягненнями, бо велика кара спаде на всіх лицемірів, блудників, неправдомовців, гордих, чванливих, непокірних. 

Тому встаньте, струсіть з себе цей тягар і бруд гріха, розправте крила своєї душі і линьте до свого Творця. Всім серцем, всією думкою, душею, всім своїм єством. І побачите, що у вас є сила, велика сила проти гріха. Побачите, що у вас є начало Всевишнього Бога. Побачите, що у вас є та любов, віра і надія, яку ви шукаєте в світі. Шукаєте в розкоші, славі, щасті – там де їх нема, не думаючи, що все це є у вашій душі, слід тільки заглянути в неї і скористатись цими дарунками Неба. 

Його обличчя стало строгим і похмурим. 

  Ісус підняв руки вгору, навколо Нього здійнявся вітер і він вигукнув сильним голосом: “ Отче, прости їм, бо не знають як сильно Ти любиш їх!” Тоді глянув на мене і сказав: “Кайся, покутуй, молися дитино, говори зі мною серцем, душею і Я допоможу тобі побороти гріх. Не бійся першою сказати – прости. Не бійся сказати – 

НІ сатано! І ТАК Господи!

А зараз іди в свій світ і передай Мої слова Перестороги. Кажи їм нехай каються, бо Господар готується навідати той виноградник, що його насадив з безмежної своєї любові до них усіх. –