Земля потопає в бруді

15 травня 2001 р.

Біля престолу в яскравому сяйві молився Ісус. Відчувався запах ладану.

 – Моя люба, в цей час, коли сонце робить свої останні оберти. В час, коли Боже провидіння уже так близько. В час тріумфу диявола, Отець Небесний посилає своєму малому стаду провідників, які готуватимуть їх до неминучого. Які будуть з ними в час Перестороги, в час Чуда і в час Божого гніву.

Земля потопає в бруді. Вона схожа на велике трясовиння, яке нещадно затягує душі в безодню пекла. Але навіть там, коли приходить темрява, променіють маленькі вогники-світлячки – це душі, котрі пам’ятають про свого Бога, душі, які освітлюють іншим шлях, щоб їх також не засмоктала спокуса гріха. Душі, які успадкують Небо, які люблять свого Бога і поклоняються Йому. Цими душами – є ви і душі тих, хто з вами. Тому пам’ятай, в який куточок Землі не закине тебе життя, як би добре чи погано тобі не було, мусиш завжди пам’ятати про Мене і тих, хто разом з тобою.

Твоє життя не буде надто довгим, але той час, який тобі відвів Отець Небесний достатній для того, щоб наблизити своє життя до святості. Щоб зробити його світлим і чистим.

Кожен з вас хто розмовлятиме зі Мною, хто буде боротись з спокусами, хто буде виконувати всі завдання Мої і Моєї матері, будуть присутні на великому торжестві, підчас якого в дарунок отримають печать Господа. В ці дні багатьом з вас відкриються очі. Багато з вас бачитиме так ясно, так далеко.

 Моя люба, чувай разом зі Мною, чувай, щоб не впасти в спокусу. Чувай, щоб відкрилися твої очі, уста, вуха. Скоро, дуже скоро, Я розкажу тобі про початок кінця. Ця інформація лунатиме звідусіль, вона буде однаковою і в вас і далеко за межами вашої країни.

Наближається час Перестороги, час Божого попередження, коли кожна душа буде піднята на Небо, щоб побачити усі свої упадки і всі свої заслуги. Люблю, так сильно люблю вас усіх. –