9
жовтня 2005 р.
Ісус молився:
«Моя люба ось і прийшов час, коли Я можу звернутися до маленьких воїнів. Час,
коли Моє серце кричатиме – люблю, так сильно люблю вас усіх. Час,
коли благатиму про покаяння.
Гріх так сильно заполонив душі та тіла
людства. Він так непомітно пробирається
на трон Духа, щоб згодом, коли прийде час управляти немічним тілом на
славу диявола. Мої вірні маленькі воїни, поверніться у
своє
стадо. Ви не самотні у вас є Пастир, який покладе життя за
кожного з вас.
Улюблені, чому
так мало слів любові лунає з
ваших уст? Чому так багато нарікань, заздрості, пихи?
Де Мої покірні
ягнята?
Сьогодні Я
пригортаю кожного. Сьогодні Я відпускаю
кожному те, що так давно зашкарубле в душі. Сьогодні Я
запалюю свічник любові і
запрошую на весільний банкет.
Час безпощадно летить у безодню,
наближаючи беззахисне людство до свого заходу. І Ми, споглядаючи
на це – молимось і плачемо за такими улюбленими душами. Підніміться з
полону гріха. Візьміть в руки меч віри та терпеливості, щоб
бути маяком для багатьох подорожуючих.
Вибрані, чому
забуваєте свого Бога? Чому у ваших душах поселився страх та сумнів?
Чому в очах читаю розпач? Я з вами, Я поруч. Чому не любите? Господь гартує
кожного, щоб в майбутньому ваші душі могли
вистояти перед усіма громами та блискавицями.
Люблю, так сильно люблю вас усіх!»
⇒