Ісус молився.
Моя люба люблю так сильно люблю тебе, так сильно люблю
вас усіх. Коли б ви знали, скільки чуваю над вашими душами, скільки сумую над
вашими упадками, що віддаляють вас від вічної радості, від істини котру ніхто
не бажає бачити і чути.
Тому що цей світ, це людство – не знають,
що це таке. Вони народжуються від гріха,
щоб жити для гріха. Обманюючись все життя фальшивими
Богами, віруваннями, вченнями, істинами. Забуваючи за правду, котра ховається в
їхніх серцях. За мир, котрий такий далекий і забутий кожним мешканцем цієї
такої любої Мені планети.