Куди сягав зір я бачила спілі грона винограду. Китиці котрого були дозрілі для жнив.
Побачила чотири зорі, що падали з неба перетворюючись на велетенських вогняних ангелів,
котрі стали з чотирьох сторін поля. В правій руці кожен з них тримав серп, а в лівій терези.
Почула голос Господа: - Женці готові жати те, що не сіяли. Урожай ваших душ поспів. Побачила грозові хмари, що насувалися зі сходу закручуючись в вихрі вогняних
смерчів, котрі неслись в сторону поля щоб знищите все…За якусь мить бачу поле в центрі якого стоять сім велетенських кошів з добірними гронами винограду. Решта плодів лежить побита на землі і ворони клюють їх роздираючи лапами перетворюючи поле на кроваву ріллю. Почула голос, наче голос багатьох:
МНЕ…! МНЕ… ! ТКЕЛЬ…!
УФАРСИН..! (Мене... Мене... Текел... Фарес...)
ГОСПОДЬ ОБЛІЧИВ ЦАРСТВО
ЗЕМЛІ І ПОСТАНОВИВ ЙОМУ КІНЕЦЬ!
ВСЕ ЛЮДСТВО ЗВАЖЕНО
І ЗНАЙДЕНО ЛЕГКИМ!
ВАС РОЗДІЛЕНО І ВІДДАНО
КНЯЗЮ ТЕМРЯВИ НА ВАШУ ПОГИБЕЛЬ!