Пересторога

16 лютого 1997 р.

Прекрасна поляна в місцевості гір. Побачила Марію і багато ангелів, котрі співали Їй молитву “Богородице Діво”.

 – Моя люба, подивись, що коїться зараз у вас на Землі. –

Побачила гріхи священиків, а після цього обличчя Господа, котре виражало страшні муки й терпіння. Побачила Марію, яка молиться до Отця і голос, що лунав неначе грім: “Людство навернися, покинь своє блудне життя, бо велика кара спаде на вас усіх!”

 По обличчю Марії покотилися великі сльози. На колінах у Неї сидів маленький Ісус, голівка Якого коронована терням, ручки зранені і розпростерті так, ніби хочуть обійняти весь світ.

Почула ніжний дитячий голос: “Прийдіть до Мене всі втомлені й обтяжені, і Я облегшу вас. Візьміть ярмо Моє на себе й навчіться від Мене, бо Я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим. Ярмо бо Моє любе й тягар Мій легкий.” – Цими словами розпочнеться Господнє попередження.

Пересторога

 Побачила Землю оповиту туманом та багато світлих і темних душ навколо людей, котрі здавалося заснули на місці. Рух зупиниться. Де б людина не перебувала, її тіло втратить всі фізичні властивості, воно нерухоме і сліпе, зупинене в такій позі, в якій його застала Пересторога. В цей момент людям відкриються очі на добрі діла, що не виконали і гріхи котрі вчинили. Побачать Рай і відстань, що відділяє людину від Нього.

 Кожен побачить перед собою Ісуса в прекрасній одежі. Перед кожним лежатиме чистий аркуш, що відділяє від них Господа. В цей момент починаються всі гріхи від малих літ. На тілі Ісуса з’являються страшні рани, прекрасний білосніжний одяг стає червоним від пролитої крові. На чистому аркуші відбивається страждаюче лице Спасителя. Бачачи це, людина перебуває в такому страху, що навіть при смерті її страх здається нікчемним в порівнянні з цим.

Пізніше відбиток зраненого Господа відкладається в людській душі і кожен відчуватиме всі болі, рани, які відчував Ісус за їхні провини. В цей момент існує тільки одна одиниця виміру – вічність. Часу не існує. Багато маловірних людей загине від шоку та потрясіння пережитого. А інші покаються. Після Перестороги кожна людина пам’ятатиме, що з нею було, з’явиться відчуття істинного Божого страху. В такий спосіб людство буде підготовлене до великого Чуда, що відбудеться в Гарабандалі.

 Якщо після Чуда людство не навернеться, на нього зійде велика кара, яку ще не знала і не бачила Земля від початку свого існування.