Тепер ви бачите, який досконалий світ і чудовий, який він подібний до вас

13 грудня 1997 р.

Ісус: «Моє серце, переповнене любов'ю до вас усіх

і жадає взаємної любові. Але, яку мізерну частку

Воно отримує. Бо найбільше, ви любите власне тіло,

потім усіх людей, котрі є вам рідні. Далі їжу, телебачення, веселі компанії пліткарів,

 власну душу, трохи церкву  і все, що залишається

належить Моєму серцю.  Все, що Я щойно сказав, є правдою, хоча багато з

вас цю правду будуть заперечувати.

Я не вимагаю від вас забути світ. Я вимагаю від вас тільки трішки любові. Я хочу, щоб ця любов була щирою, хоч і маленькою.

Плющ – це і є змій гріха, який спочатку обплітає розум, серце, потім тіло і душу

8 грудня 1997 р.

 Марія... Вона була настільки красива, що словами описати неможливо. В Її очах і рухах була лиш одна любов.

«Вітаю тебе дочко зі святом твоєї душі. Прийшов час, коли пуп’янок уже розцвітає. Чудесний пуп’янок, який в близькому часі дасть багато плодів. Ти і твоя родина повинні леліяти паростки, які посіяні. Адже голуб змін уже так близько.

Я є ваша Матір Небесна, дуже люблю і вболіваю за вас усіх. Я допомагатиму вам в усьому. Від вас прошу лише молитви та любові. Якби ви знали, як сильно зараз шматується Моє серце. Скільки кривавих сліз, Я проливаю за душі, які відходять від Бога і зневажають Мене.

Дитино, скільки є вірувань, котрі зовсім забули про Мене. У даному часі гріх нечистоти найбільше ранить Моє серце та серце Мого Сина. Групи сатаністів поширюються, як бур’ян, саме у вас. Скільки разів вони розпинають Мого Сина та Моє Материнське серце. Так, Материнське серце, бо вони є і Моїми дітьми. Моїми блудними дітьми, які запродали свої душі демонам. Остерігайся їх дитино, дуже остерігайся, бо вони найбільше чатують на невинні душі, які хочуть заплямити гріхом зради Божої Родини.

Прошу вас, моліться до Мене.

Як багато ран залікує молитва,скільки сліз вона висушить.  В усьому покладайтеся на волю Отця Небесного. Боріть гординю і непокору, плекайте дар мовчазливості.

 Вважаєте себе володарями свого тіла? Та знайте, що ви є лише його рабами. Рабами, які задовольняють всі його похоті та пристрасті. Рабами, які дбають за його зовнішній світ, а внутрішній занедбують. Ви схожі до сухого дерева, стовбур і гілля якого вкриті довгими стеблами плюща. З вигляду дерево виглядає здоровим і принадним до життя. Але насправді, плющ уже давно висмоктав усі життєдайні сили цього дерева, завдяки яким пристосувався до життя.

Плющ – це і є змій гріха, який спочатку обплітає розум, серце, потім тіло і душу, висмоктуючи усі його добрі почування та наміри. Людина перебуває у полоні гріха, тому що паразит точить її коріння. Вона є хворою духовно. Чи хочеш знати, якою є ця хвороба? Вона є вашим лінивством, гординею, злобою, непоміркованістю в їжі, розпустою, яку бачите, а можливо й читаєте. Гріхом неправди, обмови, наклепу.

Чи бачиш, яке сильне коріння цього плюща-гріха? А тепер подумай дитино, чи твоє тіло не поражене його корінням?

Якщо так, кайся у своїх гріхах. Бо саме каяття, Пресвята Євхаристія,  може знищити коріння зла, що живе у тобі.

Навчись розпізнавати внутрішній світ людей, бо під лахміттям чи знівеченим тілом трапляється велика та щира душа. А під чудесним одягом та тілом може критися пустка, змія, яка буде вбивати все живе навколо і своїм слизом нечистот забруднювати чисті тіла.

Отже пам’ятай, не кожне красиве дерево дає плоди. Ви є деревами у Божому саду. Божим садом є ваша Земля, плодами є ваша праця та досконалість. Багато вчись дитино, працюй над помилками, лелій плоди, щоб вони були солодкими і принадними до вживання. Скажи своїм сестрам і братам, що Я пам’ятаю за кожного з них. І дуже, чуєш, дуже сильно люблю їх усіх.»