Чи буває в світі щось більше материнської любові?

20 липня 1998 р.

Марія: «Вітаю тебе і всіх моїх дітей. Сьогодні місця Моїх появ відвідують тисячі людей. Але наближається час, коли там не буде уже нікого. Це час, коли демони заволодіють усім святим, що є на Землі. Це час страшного антихриста, який лізтиме у ваші душі, щоб посіяти зерна сумнівів та зневіри.

 Скільки вибраних Я втрачу, скільки Моїх дітей піде дорогою смерті? Навіть поміж вас знайдеться свій Юда, який заради хліба та дітей, покине Бога. Тільки щирими молитвами, тільки сильною вірою людина зможе подолати нашіптування демона. Так, багато з вас є міцними у дусі, але не у вірі. Щоб зодягнутися у щит Архангела Михаїла мало мати міцний дух, потрібно мати міцну віру. Тоді Я уже не хвилюватимусь за своїх діточок, бо знатиму, що вони в безпеці.»

22 липня 1998 р.

Марія: «Сьогодні ми знову будемо роздумувати про гріх. Кожен з вас молиться, багато хто відвідує церкву, але дуже мало, а можливо й ніхто, не роздумує над терпінням Ісуса. Більшість з вас навіть не знає, що це таке. Багато з вас забули заповіді Божі. Ви причащаєтесь, не знаючи основи своєї релігії. Прийдуть часи, коли ніякої книги, Біблії чи катехизму не буде. Залишиться тільки ваш розум та пам'ять.

Молись дитино, багато молись, бо тільки з молитвою прийдуть дари Святого Духа.»

28 липня 1998 р.

Марія: «Яка мила пора, яке відкрите Небо для ваших молитов! Дитино, чи любиш Мене? Бо істинно говорю тобі, що люблю тебе сильно-сильно. Чи буває в світі щось більше материнської любові? Чи буває щось краще та тепліше яскравого сонечка та погожого неба? Чи буває в світі щось пахучіше лілеї? Чи буває щось таємничіше за природу? Не буває дитино. Бо в кожному листочку, пташечці, травинці є правиця Отця. В кожному шепоті трав та дощу є Його любов до вас.

 Як часто Він каже вам, що любить вас та ви не чуєте. Бо не слухаєте того чудесного співу птахів, того таємничого шепоту дерев, дощу, а воно все кличе до тебе: люблю, люблю, люблю. Чи любиш так само сильно Мене? Так, знаю що любиш. Учись слухати дитино природу, бо немає нічого прекраснішого за неї. Говори з нею про свою любов, бо вона є творінням рук Всемогутнього Творця. Вітаючи Землю вітайте й Небо. Не дивуйтесь нічому. Діти, чи любите Мене сильно-сильно?»

Прийде час, коли ви заздритимете мертвим

15 липня 1998 р.

 Ісус: «Сьогодні Я розповім тобі про Кару. Ваші молитви є дуже теплі, серця на диво близькі. Але прийде час, коли у вас залишиться пустка і біль. Прийде час, коли життя утратить будь-який сенс. Прийде час, коли ви заздритимете мертвим. Кожен з вас побачить світ, який ще ніколи не бачив. Кожен побачить і відчує на собі погляд Отця, страшний погляд караючого Судді, а не люблячого Батька. Тіло ваше стане холодне, як крига. Ви відчуєте таку страшну тугу, яку відчувають тоді, коли втрачають найдорожчу людину. Сліз у вас уже не буде.

 Час зупиниться, демони вийдуть на волю, щоб спокушати ваші душі. Громи з блискавицями будуть такі сильні, що вам здаватиметься, що прийшов кінець світу. Тіло ваше вкриється ранами від сильного опромінення. Ви відчуватимете страшний голод і спрагу. Та це все здаватиметься дрібницями, найгірше ж попереду. Люди, які виконали усі поради ангелів, врятуються. В них буде все необхідне, щоб втамувати голод та вилікувати рани. Образочок з Моїм Розп’яттям, буде охороною в час Кари. Він збереже ваші тіла.

Сьогодні ви перебуваєте в полоні гріха. Зараз не бажаю чути від вас ніякої брехні, пліток та обчернень. Загнуздайте свій лихий язик, бо тільки чисті та покірні серцем зможуть осягнути Царство Боже. Я так чекаю від вас любові. Де ж вона сестро? Чи любиш Мене так сильно, що ладна відмовитись від земного задоволення? Якщо так, Я чекаю на тебе.

 А зараз іди в свій світ і твори добро в ім’я Моєї любові, бо за кожне добре діло, Я відплачу сторицею.»

Ви шукатимете світла, та не знайдете його

13 липня 1998 р.

Ісус: «Сьогодні Я хочу поговорити про Пересторогу. За тиждень до неї кожна людина відчує внутрішній неспокій, тугу, біль, а особливо розпач. Вам здаватиметься, що темрява огорнула вашу душу. Ви шукатимете світла, та не знайдете його. Бо сонечко вашого життя зайшло надовго. Моєї присутності ви не будете відчувати ні в Євхаристії, ні в каятті, ні в молитвах. Мене уже не буде поміж вами, бо кожен залишиться сам на сам зі своїми почуттями та гріхами. Залишитесь тільки ви та Отець. І жоден мешканець Неба не зможе вам допомогти, не зважаючи на всі ваші гарячі молитви.

Усі з вас відчувають швидкоплинність часу, ця подія не мине нікого, не зважаючи на вік чи стать. Так само і ця порожнеча прийде до всіх. Вона не залишить осторонь нікого. Запитаєш навіщо молитися і шукати покровителів? І Я відповім тобі, що в цю важку хвилину жоден найщиріший друг не благатиме в Бога прощення за твої гріхи. Небесні ж друзі чуватимуть день і ніч до Престолу Всемогутнього Отця, незалежно будуть Вони з вами чи ні. Усі почуття та переживання, які відчуватимете на межі Перестороги, будуть настільки важкими і страшними, вам здаватиметься, що ви божеволієте.

 Пересторога – це останнє попередження, яке відкриє очі на всі помилки та зради. Та навіть після неї не багато захоче повернутись туди звідки прийшли – до Неба. Бо якби ви хотіли до Неба, кількість ваших гріхів була б меншою. Ви розуміли б Мене з півслова. Але, як часто Мені доводиться благати вас помолитися. Та чи завжди ви зважаєте на Мої благання? Що ж говорити про людей, котрі вибрали собі пекло? Які не хочуть повертатися до свого Батька, до своєї рідної домівки, де були випещені в любові.

Як часто вічне і дочасне міняєте на буденне і проминаюче. Як часто молитву міняєте на телевізор чи забаву. Не звертаючи уваги на Бога, який чекає вас з розпростертими руками додому. Як часто Він приходить до вас під видом якогось терпіння, а ви відмовляєтесь від Нього. Чи не думала ти, що під лахміттям жебрака, чи якоюсь милосердною справою може критися сам Господь?

Іди в мирі і більше не гріши.»

Багато з вас вважатиме себе справжніми християнами

12 липня 1998 р.

Храм… На стіні величезних розмірів висів образ Ісуса, з серця якого випливало два промені: червоний і білий. Всюди розносився аромат квітів і мира. Почула кроки, побачила Ісуса, який лагідно усміхався.

– Сьогодні Я до тебе прийшов у славі, у славі небесній. Сьогодні, на Моєму тілі немає жодної рани, синця чи рубця. Сьогодні Я вільний, сьогодні Я не відчуваю жодного болю чи муки. Все Моє єство палає любов’ю до вас усіх, а особливо до мого Отця Небесного. Моя любов така гаряча, що в змозі розтопити будь-яку кригу ваших сердець. Знищити будь-який гріх. Моя любов хоче огорнути вас усіх та цілий світ. Найперше, Я прийшов до всіх моїх вибраних. Ця любов, яка палає в Мені призначена для вас.

Сьогодні, Я прийшов, щоб пригадати вам, що наближається час, коли гроші не будуть мати великої ціни. Так само, як і ваші документи. Цінними будуть бажання та міцна віра. В одному місці збереться стільки людей, що їх не можна буде перелічити. Багато з них буде під впливом духовної благодаті.

 Багато з вас вважатиме себе справжніми християнами, а за тими пишними словами у багатьох ховатиметься слизька душа, яка не матиме ні певної віри, ні певного Бога. І саме тоді Я пошлю випробування, якого не бачив ні Старий ні Новий Завіти.

 Я прийду у славі на Землю і встану поміж кожною людиною. Уперше за всю історію Неба ворота його відчиняться. І Я запрошуватиму усіх на гостину у весільній одежі. Та запам’ятай мої слова дитино, багато з вас відмовить Мені. І тоді, Я запрошуватиму усіх бажаючих. Я не буду дивитися ні на ваше, ні на їх минуле. Я дивитимусь на теперішнє. Дуже скоро ви дізнаєтесь, якому Богові служите. Чи всемогутньому Творцеві Неба і Землі, чи дияволу.

 Шукайте друзів на Небі. Хто має багато друзів на Небі, той є найбагатшою людиною на Землі. Бо будь-який скарб не може рівнятися до щирого приятеля, який вдень і вночі чуває над вашими душами і вимолює в Бога такі ласки, що ви за ціле своє життя не зможете вимолити хоча б одну. Скільки любові можуть дати вам.

 Одного щирого товариша уже маєте. Якщо приймете Мене до свого серця, Я радо стану вашим приятелем. Будь завжди зі Мною і пам’ятай, що десь далеко на тебе і кожного з вас чекає затишна домівка та любляча Родина. – 

Чому ви не молитесь під час праці, в дорозі, в транспорті?

8 липня 1998 р.

Ісус молився, – Я такий радий тебе бачити. Чомусь саме тоді, коли Я готую для вас багато ласки, ви відвертаєтесь. Але чомусь ваші проблеми та ваші гріхи стають поміж нами. Часу не залишилося. Ті хто ще не навернувся, уже не навернуться. Ви можете лише покращити своє життя.

 Моя любов до вас схожа на ласкаві проміння сонечка чи любі пестощі матері. Я чекаю на взаємну любов. Та як рідко її отримую. Бо за вашими буденними труднощами, ви забуваєте не тільки про Мене, ви забуваєте за яскраве сонечко вашого життя – Отця Небесного. Знаю, що скажете. Скажете, що важко працюєте на роботі чи вдома, що багато важливих справ. Нерозумні! Мою любов, ви можете отримувати через молитву, щиру дружню розмову. Та час для молитви знаходите пізно увечері, коли тіло ваше настільки втомлене, що молитва йде не через серце, а язик. Чому ви не молитесь під час праці, в дорозі, в транспорті? Чому не молитесь перед початком важливої праці? У вас так багато вільного часу, а на які пусті справи ви його тратите.

 Глянь на Моє серце, – воно було увінчане квіточками з яких сходив чудовий аромат і сліпучо-біле світло розливалося навколо, – Чи бачиш, як Воно жадає вашої любові? Щодня Я від вас чую багато молитов, але бувають дні, коли Я отримую від вас мечі болю. Наступають дні, коли ми не можемо бути разом, бо твоє грішне тіло стає між нами. Сьогодні ж бажаю від тебе поправи твого грішного життя. Як саме? Любити ближнього, як самого себе. Це найперше правило. Загнуздати свій лихий язик, приборкати усі пристрасті тіла. За посередництвом Святого Духа та вірного помічника Архангела Михаїла знищити усе зло, яке посилилось у ваших душах. Віддайтесь у руки своїм добрим Ангелам, щоб Вони щасливо провадили вас через ціле ваше життя до вічного Раю.–