18 травня 1999 р.
– Сьогодні, Я
вже в котре повторюю, що люблю цей світ понад усе.
Люблю цей світ більше за власне життя. Чому ж він так
швидко забуває про Мою любов? Чому ви Мої вірні
ягнята так далеко відбиваєтесь від свого стада? Чому забуваєте про
Мене? Чому так мало молитесь? Чому такі байдужі ваші серця
до Господа?
Тобі ж
скажу: будь міцною наче скеля; чистою, як ранішня
роса; гарячою, як полум’я; мовчазливою, як риба. Бо все це допоможе тобі в
найближчих подіях.
Пам’ятай, що ласки Отця немов
ранішня
роса. Сходять раненько, засвоюються рослиною і
висихають під ніжним промінням сонечка. Так само ласки
даються людині лише тоді, коли в неї ще є
час потрапити до Неба. Тоді під
проводом Учителя, вони засвоюються людиною, поселяються в серці і
огортають всю істоту. Зігріваючи
ніжними
промінцями
Його Батьківської любові.
Я хочу, щоб ви незалежно від повідомлень,
пам’ятали про Нас, любили Нас і звертались до Нас. Хочу, щоб
пам’ятали, що найбільше зло – це гріх, а найбільша
ласка – покаяння. Хочу, щоб ви пам’ятали, що в якій
частині світу ви б не жили, якого кольору не була б ваша шкіра, до
якої релігії ви б
не належали – БОГ ЗАВЖДИ ЛЮБИТЬ ВАС! Він є лише
один-єдиний
у Своїй
Тривеличності. Він ніколи не погубить Свого власного творіння
окрім того
гріха,
який панує в ньому.
Не бійтеся Його
кари, пам’ятай, що вистояти цей жах можна тоді, коли
ставитись до нього не як до кари, а як до ласки Бога Отця. Моя вірна
подруго, як не бажаю тебе відпускати в твій світ, як
не бажаю тебе знову відпускати. І зрештою, як сильно люблю тебе і всіх твоїх
духовних рідних. А зараз, Я засилаю на вас благословення, ласку Отця і Моє
невичерпне милосердя.
Іди в свій світ і
пам’ятай, що найбільше – це любов Триєдиного Бога, та любов Матері Всесвіту. –
Немає коментарів:
Дописати коментар