З народженням кожна людина отримує дар вогню

22 жовтня1999 р.

Ісус молився. Молився довго. Я не чула слів, тому не могла повторювати за Ним. Обличчя Його було напруженим, вкрите крапельками кривавого поту. Через деякий час почула слова: “Так Отче, нехай Твоя буде воля, а не Моя”.

– Коли Я востаннє казав, що люблю тебе, усе людство. Ти не знаєш і не відаєш, що таке любов Бога? Що таке любов Богочоловіка? Коли б хотів, не зміг би тобі пояснити. Бо ти не зможеш ні зрозуміти, ні уявити жар, який спалює всю істоту, відчуття наповненості всіх клітин і часточок тіла чимось надзвичайним, приємним. Одночасно відчуваєш потребу звільнитися, віддати хоча б маленьку частинку цього полум’я, цієї повноти людині – створінню заради якого існує цей світ, існує любов, існує Небо.

Цю любов Я віддаю тоді, коли людині важко, коли вона відчуває себе самотньою і покинутою, коли її тіло пожирає страшна хвороба, коли дух виходить з тіла і коли він поєднується зі Мною. Та найбільше свою любов Я виливаю вам в тайні Євхаристії. Ви не лише споживаєте Тіло і Кров Мою, ви отримуєте частинку любові, частинку наповненості, яка розпалює в середині вашого єства, вогонь любові та миру.

З народженням кожна людина отримує дар вогню. В її душі палає животворний вогонь вічності і зникає тоді, коли душа втрачає Бога. Коли душа, запродується демонам. Коли вона вже не належить навіть собі. В грішних людей замість вогню залишаються лише маленькі жаринки. Але і це добре. Бо як тільки вони відвідають тайну Євхаристії, в їхній душі знову запалає полум’я, яке очистить їх від гріха. Заповнить духом миру та злагоди.

Я бачу, що в твоїй душі ще є вогонь, а коли є вогонь – є любов. Мусиш бути міцною, багато вчитися, працювати. Але де б ти не була, якою роботою не була зайнята, завжди духом залишайся з Отцем. Щоб не робила, куди б не йшла, завжди промовляй:

“Прийди до мене Святий Духу, Отче Миру та лагідності, давче дарів і частина нероздільної, незнаної Трійці.”

І обов’язково в ту ж мить отримаєш щит, чи то від ворогів, чи навіть від себе.

Як же вороги чатують на ваші душі. Як вони скрегочуть зубами, які біди і наклепи готують. Але ви не бійтесь, бо Я з вами, Я відганятиму від вас видимих і невидимих ворогів, які не мов шакали жадають пожерти ваші душі. Насолоджуйтесь церквою, яку маєте, бо дуже скоро вона зміниться. Все міняється. Але не міняються закони і заповіді Бога, які людство так нещадно прагне змінити.

Моя маленька подруго, звір – лютий демон, шакал уже так близько до здійснення своєї мети. Він уже поміж вас, він уже давно порозставляв тенета, в які спіймаєтесь ви, якщо не довірите своє життя Богові. О нерозумні, зараз залишився час лише на одну річ – це рятувати свою душу. Вимивати її, натирати до блиску, вдягати в лати та зброю і розпалювати велике полум’я любові. Це є останньою сходинкою до кари.

Пам’ятаєш, колись Я тобі казав, що коли настане лінивство і байдужість до молитви, черствість і остиглість душ – це буде останнім в довжелезній ланці подій перед Пересторогою. Ви мусити спішити. Як витримаєте Пересторогу, якими повстане в очах Божих підчас Неї, такими й залишитесь до кінця своїх земних днів. Хто не освятив хату, нехай освятить. Хто рідко кається – виправити, удосконалити молитву, наповнювати руки милосердям, бо лише воно буде пом’якшенням гріхів. –