20
жовтня 1999 р.
– Земля потопає в гріху. Ви
також часто маєте з ним справу. Мій виноградник, який колись
насадив Отець і який Я так ніжно плекав, перетворився на
жагучу пустелю, де немає ні зелені, ні плодів. Ви своїми ділами
знищили його. Ви вбиваєте на своєму шляху все, що дихає святістю.
Земля настільки далека від Бога, що навіть Я
не знаю, як можна достукатись до сердець грішників, тому
що духовне серце, в якому є ще щось тепле і любе
Отцеві уже
давно перестало битись. Вже вкотре закликаю до Своєї
безмежної любові, до Свого милосердя до цілого
світу.
Я молю вас покаятися, бо круки
так близько і їхні пронизливі крики уже чути над вашими
головами. Попри всі застороги, прохання, ви залишаєтесь
черствими і холодними. Та це ще не найгірше. Найгірше те,
що поміж вас немає пастиря, але багато вовків в
овечих шкурах, які займають земні престоли, розказуючи про свою
велику любов до Бога і одночасно пожираючи душі.
Де ж Мої
пастирі? Де ж Мої любі
ягнятка? Де той виноградник, на що перетворилась та колись прекрасна Земля?
Кожна людина живе лише для себе. Чому церква не закликає людей
до милосердя і покаяння? Чому вона не попереджує людей
про те лихо, яке насувається? Адже та невинна кров, що проллється –
буде на їхніх руках. В світі панує
передсмертна тиша. Нові трактування Євангелії, нові
обряди, осучаснення – перетворили церкву не на дім
Божий, а на дім диявола.
О, фарисеї, як
можете битись в груди з піднятими вгору очима! Найвищий
стане найнижчим, багатий - жебраком, здоровий – немічним у
світі Неба,
якщо не покаєтесь! Я не хочу бачити твою душу і душі всіх кого
люблю в лапах звіра. Ніколи не поклоняйтесь йому. Ніколи
не зраджуйте Моїй любові. Бо багато Я у вас вклав і Маю
надію, що
всі, до
кого Я приходжу, ніколи не зрадять Моїй любові.
Полова сіється.
Час біжить.
Ви ж залишаєтесь на місці не
розуміючи, що
в цьому світі потрібно рухатись лише вперед, лише вгору, лише до Неба. Ніколи більше
не сумнівайся в Моїй любові. Ніколи більше
не легковаж Моєю любов’ю. Ніколи більше
не стій на місці. Бо
кожен з вас має бути готовим до цього випробування і
повинен вийти з нього переможцем. Хто відійшов, ніколи
не повернеться. Хто завагається, негайно буде відтятий.
Тому любіться, єднайтесь. Чому між вами так багато незгод та
образ? Чому немає розуміння, чому так мало говорите Мені про
свою любов?
Пам’ятайте, що зробите одному з
братів Моїх
найменших – те Мені зробите. Я буду розповідати тобі знову
про Пересторогу, буду закликати до покаяння. І вже
вкотре запитуватиму: “Сестро, чи любиш Мене
сильно-сильно? Говори Мені про це щодня.”
Будьте пильні і не
падайте у гріх. Боріться з ним, бо інакше він
переможе вас. Моліться за всіх кого не любите, за всіх хто
приносить вам біль і смуток. Бо, коли полюбите їх, полюбите
і Мене
всім
серцем, всією думкою і всією
силою своєї душі. Як сильно люблю вас усіх! –
Немає коментарів:
Дописати коментар