Звідки береться ця дивна апатія до всього

23 січня 2000 р.

В капличці молився Ісус… – Чому між вами знову так багато пліток, непорозумінь, заздрості. Звідки береться це зло, яке переповнює всю вашу істоту, звідки береться зневіра, яка найсильніше б’є Моє тіло.

 О найдорожчі, до панування сатани залишилося так мало часу, а ви такі далекі один від одного. Ви маєте бути поєднані духом воєдино. Ви повинні ще більше і ще ревніше молитися до Моєї Матері. Вона так сильно любить вас. Чому так мало слухаєте Учителя.

Світ перетворюється на страшну безодню, в яку падають мільйони душ. Прокльони, куріння, п’янство, наркотики, безчесні слова заполонили душі всієї молоді. Як мало духовні пастирі працюють над збереженням здорової молоді. Чому вигороджуєте себе та інших з гріхів? Чому те, що завжди називалося гріхом тепер просто називається розвага? Чому ваші душі переповнені таким злом і байдужістю? Звідки береться ця дивна апатія до всього. Вона немов змія ніжно обплітає все ваше єство, всю вашу душу, вносячи в серце крижаний холод. І ви залишаєтесь байдужими до всього, що вас оточує.

 Але Я вірю, що жоден з Моїх маленьких воїнів не зможе миритися з гріхом. Не зможе спокійно дивитися і мовчати на гріх. Закриваючи очі, вуха, думаючи, що саме так зможете втекти від спокуси, але ні Мої любі, її потрібно нищити, викорінювати, вбивати. Я хочу, щоб ви побороли гріх і його коріння. Хочу кожного з вас обійняти після вашого народження у вічності… –