30 січня 2000
р.
Ісус: «Сестро, чому
вам так складно зрозуміти, що коли в дім приходить біда, немає більшої
допомоги, ніж Боже Милосердя. Ніхто тобі не
допоможе і ніхто тобі не дасть стільки
ласки, як Воно. Боже Милосердя настільки велике, що не має
посудини, яка б Його вмістила. Воно бажає огорнути кожну людину наче
покровом і принести стомленій душі такий
бажаний спокій та мир.
Я благаю вас, все людство молитися до “Божого
Милосердя”. Просити, благати і ніколи
не сумніватися в Ньому. Бо кожна страждуща, грішна чи
свята душа має право на його частку. Але ти і ті хто
буде молитися маєте вірити в Нього і прагнути Його понад усе. Бо немає матері, яка
б не мріяла пригорнути до свого серця дитя, немає
батька, який би не хотів обійняти свого сина і немає брата,
котрий би не подав руки помочі сестрі.
Коли приходить мить сестричко, ти оглядаєшся і розумієш, що
одна однісінька в цьому світі. Тоді обов’язково
зверни свій зір на небо. І пам’ятай, що десь там далеко
за хмаринками і сонечком знаходиться прекрасна, улюблена і така
бажана кожному серцю Родина. Коли ти відчуєш
потребу в цій родині, зверни Моя люба свій зір на
храм духа і обов’язково побачиш теплий погляд Марії і
всього Неба. Тоді сестро клякни і багато говори з Ними, або
просто дивися Їм в очі. І твоя душа, а зрештою будь-яка душа, отримає миттєвий
спокій і мир, який
за його стінами годі шукати.
Коли прийде час, ти згадаєш про
Мене. Коли прийде час духовної чи тілесної
недуги, зверни свій зір на Моє Розп’яття і біль на
мить вщухне. Коли б ви знали, як сильно палає Моє серце
любов’ю до вас усіх, коли б ви знали, що вина всіх Моїх терпінь і
хресна смерть – та невсипуща любов, яка спалює все єство з
середини. Може тоді б ваше життя було трошечки кращим. Але біда в
тому, що люди не знають, як сильно Я люблю їх усіх.
Вони бідні, голодні, спраглі, глухі, сліпі. Вони
так само сильно жадають цієї любові в
глибині серця, але не вірять в неї, не
шукають її і що найгірше, навіть не
просять.
Мабуть таке слово, як любов давно забуте на
Землі. Бо
любов: прощає, любов приносить себе в жертву, любов не вміє
ненавидіти, любов не дратує і ніколи
не буває холодною, любов завжди голодна і
гаряча, вона спалює все єство, їй завжди мало, вона перетворює тіло на
попелище. Любов ніколи не несе в собі темряви, а завжди несе світло.
Любов ніколи не ранить – вона лікує. І
наостанок, любов не вбиває, любов ніколи
не буває смертельною, вона воскрешає і народжує до
життя вічного.
А що ви Моя люба розумієте під цим
словом? Мабуть ви її прирівнюєте до емоцій. Але ні, вона
стоїть вище,
набагато вище, бо любов – це дитина вічності. В
любові не існує часу,
вона безмежна. Любов не має ні
початку, ні кінця, вона існувала завжди. Тому проси в
Отця Небесного любові, з нею легко бороти гріх. А зараз іди в
свій світ і візьми з
собою частинку Моєї любові».
Немає коментарів:
Дописати коментар