30 січня 2000 р.

Моліться до “Божого Милосердя”

30 січня 2000 р.

Ісус: «Сестро, чому вам так складно зрозуміти, що коли в дім приходить біда, немає більшої допомоги, ніж Боже Милосердя. Ніхто тобі не допоможе і ніхто тобі не дасть стільки ласки, як Воно. Боже Милосердя настільки велике, що не має посудини, яка б Його вмістила. Воно бажає огорнути кожну людину наче покровом і принести стомленій душі такий бажаний спокій та мир.
 Я благаю вас, все людство молитися до Божого Милосердя. Просити, благати і ніколи не сумніватися в Ньому. Бо кожна страждуща, грішна чи свята душа має право на його частку. Але ти і ті хто буде молитися маєте вірити в Нього і прагнути Його понад усе. Бо немає матері, яка б не мріяла пригорнути до свого серця дитя, немає батька, який би не хотів обійняти свого сина і немає брата, котрий би не подав руки помочі сестрі.
 Коли приходить мить сестричко, ти оглядаєшся і розумієш, що одна однісінька в цьому світі. Тоді обов’язково зверни свій зір на небо. І пам’ятай, що десь там далеко за хмаринками і сонечком знаходиться прекрасна, улюблена і така бажана кожному серцю Родина. Коли ти відчуєш потребу в цій родині, зверни Моя люба свій зір на храм духа і обов’язково побачиш теплий погляд Марії і всього Неба. Тоді сестро клякни і багато говори з Ними, або просто дивися Їм в очі. І твоя душа, а зрештою будь-яка душа, отримає миттєвий спокій і мир, який за його стінами годі шукати.
 Коли прийде час, ти згадаєш про Мене. Коли прийде час духовної чи тілесної недуги, зверни свій зір на Моє Розп’яття і біль на мить вщухне. Коли б ви знали, як сильно палає Моє серце любов’ю до вас усіх, коли б ви знали, що вина всіх Моїх терпінь і хресна смерть – та невсипуща любов, яка спалює все єство з середини. Може тоді б ваше життя було трошечки кращим. Але біда в тому, що люди не знають, як сильно Я люблю їх усіх. Вони бідні, голодні, спраглі, глухі, сліпі. Вони так само сильно жадають цієї любові в глибині серця, але не вірять в неї, не шукають її і що найгірше, навіть не просять.
 Мабуть таке слово, як любов давно забуте на Землі. Бо любов: прощає, любов приносить себе в жертву, любов не вміє ненавидіти, любов не дратує і ніколи не буває холодною, любов завжди голодна і гаряча, вона спалює все єство, їй завжди мало, вона перетворює тіло на попелище. Любов ніколи не несе в собі темряви, а завжди несе світло. Любов ніколи не ранить – вона лікує. І наостанок, любов не вбиває, любов ніколи не буває смертельною, вона воскрешає і народжує до життя вічного.
 А що ви Моя люба розумієте під цим словом? Мабуть ви її прирівнюєте до емоцій. Але ні, вона стоїть вище, набагато вище, бо любов – це дитина вічності. В любові не існує часу, вона безмежна. Любов не має ні початку, ні кінця, вона існувала завжди. Тому проси в Отця Небесного любові, з нею легко бороти гріх. А зараз іди в свій світ і візьми з собою частинку Моєї любові».


Немає коментарів:

Дописати коментар