26 липня 2001 р.

милосердя – це найперша і найбільша сходинка до Неба

26 липня 2001 р.

Ісус: «Сьогодні ми знову разом. Сьогодні Я знову кажу, що люблю тебе. Кажу всім братам і сестрам, що люблю, так сильно люблю вас усіх. Я хочу, щоб ви говорили до Мене постійно. Говоріть до Мене щодня, бо ваша розмова лучить вас зі Мною. Вона навіки прив’язує ваші душі мотузками любові до Мого серця. Я хочу, щоб кожен з вас успадкував Небо. Хочу, щоб ви любили Мене так сильно, як Я люблю вас. Хочу, щоб ви довіряли і в усьому покладалися на Мене.
Цей час, коли світ доживає останні миті. В цей час, коли світло зміниться темрявою. Час, коли на престолі посяде цар тьми. В час мороку і плачу, ви Мої любі маленькі воїни повинні бути готові до всього, що гряде. У ваших очах не повинно бути страху. У ваших серцях не повинно бути ненависті. У ваших устах не повинно бути бруду. Кожен з вас повинен випромінювати світло і чистоту, покору і терпеливість. Тому, якщо ви хоч трішки допомагатимете Мені, Я допоможу вам. Я навчу вас і підготую до всього, що рано чи пізно станеться.
Моя люба, в твоєму житті і в житті твоїх рідних сходить сонечко. Своїм теплим і ніжним промінням, воно зігріє ваші зранені і змучені душі. Я хочу бачити вас веселими, покірними та лагідними. Все добре.»

28 липня 2001 р.

Ісус: «Люблю так сильно люблю вас. Я так прагну, щоб скарбничка ваших добрих діл наповнювалася. Я так прагну, щоб ваші змучені душі успадкували всі нагороди Неба. Я знаю, що ви втомлені тим бурхливим життям. Я знаю, що таке, коли душа кричить годі, зупинись! Я знаю коли змучене, обезсилене тіло опускається на коліна і кричить: – Отче, відверни від мене цю чашу ! І через якусь мить відчуваєш, що стан відчаю і смутку відступає. А на те місце приходить велика втома. І чим більша вона, тим більше терпіння у вас було, а значить допомагали Мені.
Зараз, Я радий витягнути хоча б одну душу із лап сатани. Зараз, Я готовий іти знову і знову на смерть заради любих створінь. Тому Я буду взивати до своїх любих вибраних про допомогу.

Пам’ятай Моя люба, що милосердя – це найперша і найбільша сходинка до Неба. Тому чини його усюди. Бо істинно кажу вам, що ви зробили одному з братів Моїх найменших – це Мені ви зробили. Моя люба звикай до спокою, вчись усміхатись, люби і будеш люблена. Будь міцною, старайся не падати. І підступи злого для тебе будуть мізерними. Мир вам улюблені

Немає коментарів:

Дописати коментар