2 червня 2002 р
Каплиця.
Біля невеликого джерела молилася Марія.
– Моя люба, як часто ти і
твої рідні відмовляєте вервицю? Я хочу, щоб ви знали, що вервиця
– це є ключ до Неба. Ключ, який відкриває багато дверей за якими ховаються
чесноти: покора, віра, надія, любов, терпеливість.
Людина,
яка все життя щоденно відмовляє хоча б одну вервицю обов’язково отримає всі дари Неба. Вервиця замикає коло Землі
та Неба і поєднує людинку з Богом у духовному світі. Підчас відмови вервиці всі перешкоди між Богом і
людиною зникають. Якщо подивитися на це духовними очима, можна побачити два
серця, одне звичайне, а інше
короноване.

Найбільше мила Моєму
серцю вервиця, котра прийшла з Фатіми.
Скільки ласки Я уділяю через її
відмовляння. Вона є найбільш корисною у великий піст. Скільки ран можна залікувати Моєму
Синові відмовляючи її
щодня. Я хочу, щоб кожен з вас пам’ятав, що там у Небі є Родина, котра пам’ятає і любить вас. Родина, яка так сильно
чекає на ваші душі у світі Неба, яка молиться і завжди просить прощення в Отця Небесного для вас і ваших родин.
Скоро у ваше життя прийдуть зміни. Зараз Я говорю про все людство. Зміни, які торкнуться навіть найчерствіших
сердець. Я і все Небо молиться за вас, щоб Господь
дав вам сили і витривалості. Чаша Господньої
терпеливості уже давно наповнилась.
Щоб
захистити Своїх вибраних, Я в кожному куточку світу залишу частину Свого Омофору. Те, як швидко ви отримаєте цей захист залежить тільки
від вас. Ви повинні просити і
Господь обов’язково дасть свою згоду. А теперішнє своє життя маєте провадити в спокої та мирі.
Нічого не повинно змінитись. Ніякого
страху, смутку, Господь подбає
про вас. Стихія проти сили Бога не піде. Будь мужньою і
терпеливою. Мир усім. –
--Наступне--
--Наступне--
Немає коментарів:
Дописати коментар