Ваші душі наче водяні лілії

Марія: «Моя люба донечко, минуло чимало часу з дня нашої останньої зустрічі. Я так сильно люблю вас усіх. Моє материнське серце завжди з вами. Я так багато молюся за вас до Небесного Отця. Я хочу, щоб ви відчували любов, опіку і підтримку Неба. В цей для всіх такий нелегкий час: неспокою, війн, гріха. Я прошу в Отця Небесного для вас духа терпеливості і покори.

Адже зараз кожному із вас так бракує терпеливості. Ви молитесь, вважаєте себе побожними і вимагаєте в Бога негайного виконання ваших побажань, не задумуючись, чи те, що ви просите є дійсно потрібним і корисним для вас? Чи зробить ваше життя щасливішим? А може навпаки – принесе море сліз, печалі і горя.

Я знаю, що рано чи пізно приходить час, коли серце наповняє великий біль і розпука, а душу – глибока пустка, яка роз’їдає все єство з середини і тоді немає сліз, немає думок, бажань, немає нічого. Залишаються тільки нарікання і злість на себе, оточуючих, а значить і на Бога.

Любі, хіба не знаєте, що в час таких випробувань ви знаходитесь в обіймах Мого Сина. Саме тоді Він чекає тих слів любові і жертви, в час найбільшої нужди. Його руки завжди простягнуті вам на зустріч. Необхідно зробити лише один крок, щоб опинитися в Його обіймах. 

Господня любов подібна на гладь великого озера, на котрому розцвітають водяні лілеї – ваші душі. Ти бачила їх, які прекрасні квіти. Сніжно-білий колір є символом цноти вашої душі. Вона приходить в цей світ такою чистою і незайманою, як Ісусова наречена. Широко розкриті пелюстки – символізують велике, гаряче, завжди відкрите для Божої любові серце. Приємний і ніжний запах – це символ покори і терпеливості. Надзвичайно довгий пагін – символ людського життя, такого довгого для “часу” і такого короткого для вічності. Він може бути прямим або покрученим, як різні людські долі. В одних безтурботні – в інших повні випробовувань.

Широкі листки – символ добрих вчинків, думок, по-справжньому повних рук милосердя. Ці “квіти-душі” створені Богом для любові і досить лише на кілька годин позбавити їх води, як вони починають в’янути, пелюстки закриваються, стебло сохне, приємний запах зникає. Так само і з вами, досить лише на одну мить позбавити вас Божої любові, ласки, коли ваші душі починають тускніти, стають сірими через гріхи, серця черствими і закритими для Бога. 

Рівну життєву стежину всипану терням, міняєте на легку, але покручену стежину пекла. І ви уже не випромінюєте того світла, цієї чистоти і любові до Бога. Ви перетворюєтесь на рабів гріха і спокус. Поступово ви засихаєте неначе та квітка без води. Ви забуваєте за Бога і Його любов до вас, ви забуваєте за те озеро Божої любові де народились, колись у вічності. Забуваєте за тих, хто по-справжньому любить і завжди чекає на вас – Небесну Родину. 

Я так хочу, щоб озеро вашої душі ніколи не замерзло, ніколи не штормило, а якщо б колись з’явились невеличкі хвилі випробовування, нехай вони будуть вам тільки підтвердженням Божої опіки і любові про ваші душі. Щоб ви ніколи не пускали в своє серце вітри пристрастей, похоті, гріха. 

Хочу, щоб ви в усьому наслідували Мого Сина і були схожі на флюгер, який вказує напрям вітру. Бо немає значення, якої сили цей вітер-спокуса, він завжди залишається цілим і неушкодженим. Чим сильніший вітер тим швидше крутиться. Я хочу, щоб ви вказували шлях багатьом, були світлом для світу; щоб викручувались від спокус і завжди залишались непохитними перед підступами злого і знали в якому напрямку потрібно іти. Щоб у вічності осягнути Боже Царство, а на Землі знайти те, що так вдало заховав Ісус – мир душі. Бо тільки дух миру може набрати свій попередній вигляд – прекрасної і чистої водяної лілії і вернутися в океан Божого царства для вічного цвітіння».

Наступне