27 травня 2004 р.

Аборт є страшним злом супроти невинного створіння

27 травня 2004 р.

Ісус: «Моя люба подруго Я хочу, щоб кожен хто вірує в Бога, повірив в існування пекла. Кожен з вас чув, що існує пекло. Багато вибраних описували його. Також є різні передання, легенди. Але суть їх одна: там знаходяться демони, заблукані душі і вічні страждання. І що найгірше, ті бідні душі навіть не підозрюють, що там далеко, є безмежна любов, є Творець всього видимого і невидимого.
Ти ніколи не задумувалася, що знаходиться за ним? Це місце, де ваші праотці чекали на прихід Месії. Після відкуплення їх від первородного гріха, воно отримало інше призначення. Там знаходяться невинні душі. Душі, які в силу тих чи інших обставин не змогли виконати місію, яка була на них покладена».
З швидкістю думки минули пекло і опинилися в саду, який здавалося уже давно закінчив своє існування. Всі дерева були голі, сухі, земля потріскана. Куди не глянь діти. Одні ходили, інші сиділи, але в кожного на лиці був жах і невидимий біль, який здавалося роздирав їх з середини.
 «Це душі абортованих дітей. Душі дітей, які були принесені в жертву сатані. Душі дітей, котрі під навіюванням сект відібрали собі життя, не розуміючи цього. Душі дітей, яких не охрестили в силу тих чи інших обставин. Весь час вони бачать короткі моменти свого земного існування і відчувають ті болі, муки, які вдалось їм зазнати.
Вони бачать Бога зі всіма Його ангелами, вони бачать Небо, але кожен з них розуміє, що шлях туди лише через Землю. Землю, яка колись відібрала останню надію на існування, яка прирекла їх на щоденні муки і вічність без Божої ласки і любові. Та навіть якщо колись комусь пощастить потрапити туди, їхнє життя буде сповнене не меншими терпіннями. Після чого їх зранені і змучені безконечними дорогами душі, будуть забрані на лоно третього Неба, де Цариця Неба, перша прийме їх в Свої Материнські обійми. Обійми, про які вони могли лише мріяти і ніколи не мали.
 Запам’ятай, щоб не трапилося у твоєму житті, щоб не доказувала медицина, чинити аборт – забороняється, навіть якщо він загрожує життю матері. Щоб не говорили священики, пам’ятай, що тут в Небі немає жодного закону. Чуєш, жодного, який би міг врятувати хоча б одну душу від поневірянь і страждань, які чекатимуть на неї після помилки матері. Говори усім, що аборт є страшним злом супроти невинного створіння. Що вони подібні до безголосих ягнят, яких видано, щоб принести в жертву, на жаль – не Отцеві.

 Немає жодної хвороби, якої б Я не лікував. І на це є лік. Люба Я так сильно люблю тебе. Мир усім.»












24 травня 2004 р.

Моя люба сестро і всі маленькі душі, Я так сильно люблю вас усіх


24 травня 2004 р.

Ісус молився, – Моя люба, падай на коліна і чувай разом зі Мною, щоб не впасти в спокуси. Полова знову сіється. Кожен день Я чуваю над вашими душами. Кожен день Я прошу в Отця Небесного за ваші невірності і прогрішення. Кожного дня Я виливаю на вас невичерпні струї ласки і любові. Моє серце так сильно прагне поневолити ваші серця.
Минуло багато століть, але воно голодне і спрагле. Воно ще й досі намагається привернути до себе тих, хто кожен день розпинає Його. Приходить час молитви. Приходить час, коли ваші душі кричатимуть до Господа і будуть вислухані. Час спокою і миру.
В цей час кожен з вас повинен виплекати хороші плоди своїх добрих діл і милосердя. Кожен з вас нагадує дику яблуньку, яку Я щороку намагаюсь прищепити любов’ю. Яблуньку, в затінку якої Я так люблю відпочивати. Яблуньку, плоди якої ще далекі від досконалості.
Моя люба сестро і всі маленькі душі, Я так сильно люблю вас усіх. Щоденно ви бичуєте Мене на земному жертовнику пристрастей, сумнівів та зневаг. Щоденно, коли Я стукаю спраглим до вашого серця, щоб знайти затишне пристановище, спокій і мир, де б Я міг залікувати Свої щоденні рани. Ви, ті котрі називаєтесь покликаними – проганяєте Мене. Адже щодня Я чекаю біля вашого ліжка, коли покличете, коли згадаєте про Мене. Та вам завжди ніколи, ви завжди втомлені. Ви не хочете навіть порозмовляти зі Мною. Я довготерпеливий і багатомилостивий Господь. Я кожного дня приходитиму до вашої душі і чекатиму, коли вона покличе Мене. Чекатиму її ніжного голосу і обіймів.

Любіть ворогів своїх, щоденно чувайте над ними, бо прийшов час, коли за кожне найменше милосердя, Господь винагороджуватиме в десятеро. Мир усім. Наступне⟹

17 травня 2004 р.

Я хліб життя і той хто приходить до Мене, щоб напитися життєдайної води – буде мати життя вічне


17 травня 2004 р.

Ісус: «Я завжди чекаю на вас не зважаючи на стан в якому ви перебуваєте. Не зважаючи на сутінки душ, на кригу сердець. Я завжди так близько, майже поруч. Я шепочу: Моя люба, моя маленька душа, Я так люблю тебе.”
Я стараюся вдихнути надію там, де її залишився маленький мізер. Я лікую те, що перебуває в страшних смердючих струпах від прокази гріховної. Я відганяю демонів, які неначе стерв’ятники кружляють над змарнілою, обезсиленою душею, яка лежить в сипучих пісках земних пристрастей, яка немає сили піднятися. І тоді ангели дають їй випити живої води. Піднімають і проводять до пристановища покути. Але знай, що так дбаю Я лише за вибрані душі. Тільки їх, Я видираю з пащі демонів, щоб здійснилося написане. Щоб такі душі змогли допити чашу свого терпіння, місій до дна.
Я хліб життя і той хто приходить до Мене, щоб напитися життєдайної води – буде мати життя вічне. Я завжди буду поруч. Завжди приходитиму до тебе. Першим стукатиму у двері твого серця, щоб знайти пристановище, любов маленької душі. Не покидатиму її доки Мене не проженуть. Я завжди приходитиму до тебе, скільки твого життя. Я звертатимусь через тебе до маленьких душ. І коли прийде час народжуватись до життя вічного у великому страху і муках, Я першим підніму твою душу на лоно Неба, лоно вічної радості і відпочинку. І так буде з кожним хто слухатиме Моє слово і виконуватиме заповіді, які дав Отець.

Мир усім. А зараз іди в свій світ і звіщай перемогу. Перемогу світла над темрявою. Бо те, що було загубленим – знайшлося, що було мертвим – воскресло, щоб воля Отця була виконана на ньому».  Наступне