13 липня 1998 р.

Ви шукатимете світла, та не знайдете його

13 липня 1998 р.

Ісус: «Сьогодні Я хочу поговорити про Пересторогу. За тиждень до неї кожна людина відчує внутрішній неспокій, тугу, біль, а особливо розпач. Вам здаватиметься, що темрява огорнула вашу душу. Ви шукатимете світла, та не знайдете його. Бо сонечко вашого життя зайшло надовго. Моєї присутності ви не будете відчувати ні в Євхаристії, ні в каятті, ні в молитвах. Мене уже не буде поміж вами, бо кожен залишиться сам на сам зі своїми почуттями та гріхами. Залишитесь тільки ви та Отець. І жоден мешканець Неба не зможе вам допомогти, не зважаючи на всі ваші гарячі молитви.
Усі з вас відчувають швидкоплинність часу, ця подія не мине нікого, не зважаючи на вік чи стать. Так само і ця порожнеча прийде до всіх. Вона не залишить осторонь нікого. Запитаєш навіщо молитися і шукати покровителів? І Я відповім тобі, що в цю важку хвилину жоден найщиріший друг не благатиме в Бога прощення за твої гріхи. Небесні ж друзі чуватимуть день і ніч до Престолу Всемогутнього Отця, незалежно будуть Вони з вами чи ні. Усі почуття та переживання, які відчуватимете на межі Перестороги, будуть настільки важкими і страшними, вам здаватиметься, що ви божеволієте.
 Пересторога – це останнє попередження, яке відкриє очі на всі помилки та зради. Та навіть після неї не багато захоче повернутись туди звідки прийшли – до Неба. Бо якби ви хотіли до Неба, кількість ваших гріхів була б меншою. Ви розуміли б Мене з півслова. Але, як часто Мені доводиться благати вас помолитися. Та чи завжди ви зважаєте на Мої благання? Що ж говорити про людей, котрі вибрали собі пекло? Які не хочуть повертатися до свого Батька, до своєї рідної домівки, де були випещені в любові.
Як часто вічне і дочасне міняєте на буденне і проминаюче. Як часто молитву міняєте на телевізор чи забаву. Не звертаючи уваги на Бога, який чекає вас з розпростертими руками додому. Як часто Він приходить до вас під видом якогось терпіння, а ви відмовляєтесь від Нього. Чи не думала ти, що під лахміттям жебрака, чи якоюсь милосердною справою може критися сам Господь?

Іди в мирі і більше не гріши.»

12 липня 1998 р.

Багато з вас вважатиме себе справжніми християнами

12 липня 1998 р.

Храм… На стіні величезних розмірів висів образ Ісуса, з серця якого випливало два промені: червоний і білий. Всюди розносився аромат квітів і мира. Почула кроки, побачила Ісуса, який лагідно усміхався.
– Сьогодні Я до тебе прийшов у славі, у славі небесній. Сьогодні, на Моєму тілі немає жодної рани, синця чи рубця. Сьогодні Я вільний, сьогодні Я не відчуваю жодного болю чи муки. Все Моє єство палає любов’ю до вас усіх, а особливо до мого Отця Небесного. Моя любов така гаряча, що в змозі розтопити будь-яку кригу ваших сердець. Знищити будь-який гріх. Моя любов хоче огорнути вас усіх та цілий світ. Найперше, Я прийшов до всіх моїх вибраних. Ця любов, яка палає в Мені призначена для вас.
Сьогодні, Я прийшов, щоб пригадати вам, що наближається час, коли гроші не будуть мати великої ціни. Так само, як і ваші документи. Цінними будуть бажання та міцна віра. В одному місці збереться стільки людей, що їх не можна буде перелічити. Багато з них буде під впливом духовної благодаті.
 Багато з вас вважатиме себе справжніми християнами, а за тими пишними словами у багатьох ховатиметься слизька душа, яка не матиме ні певної віри, ні певного Бога. І саме тоді Я пошлю випробування, якого не бачив ні Старий ні Новий Завіти.
 Я прийду у славі на Землю і встану поміж кожною людиною. Уперше за всю історію Неба ворота його відчиняться. І Я запрошуватиму усіх на гостину у весільній одежі. Та запам’ятай мої слова дитино, багато з вас відмовить Мені. І тоді, Я запрошуватиму усіх бажаючих. Я не буду дивитися ні на ваше, ні на їх минуле. Я дивитимусь на теперішнє. Дуже скоро ви дізнаєтесь, якому Богові служите. Чи всемогутньому Творцеві Неба і Землі, чи дияволу.
 Шукайте друзів на Небі. Хто має багато друзів на Небі, той є найбагатшою людиною на Землі. Бо будь-який скарб не може рівнятися до щирого приятеля, який вдень і вночі чуває над вашими душами і вимолює в Бога такі ласки, що ви за ціле своє життя не зможете вимолити хоча б одну. Скільки любові можуть дати вам.

 Одного щирого товариша уже маєте. Якщо приймете Мене до свого серця, Я радо стану вашим приятелем. Будь завжди зі Мною і пам’ятай, що десь далеко на тебе і кожного з вас чекає затишна домівка та любляча Родина. – 

8 липня 1998 р.

Чому ви не молитесь під час праці, в дорозі, в транспорті?

8 липня 1998 р.

Ісус молився, – Я такий радий тебе бачити. Чомусь саме тоді, коли Я готую для вас багато ласки, ви відвертаєтесь. Але чомусь ваші проблеми та ваші гріхи стають поміж нами. Часу не залишилося. Ті хто ще не навернувся, уже не навернуться. Ви можете лише покращити своє життя.
 Моя любов до вас схожа на ласкаві проміння сонечка чи любі пестощі матері. Я чекаю на взаємну любов. Та як рідко її отримую. Бо за вашими буденними труднощами, ви забуваєте не тільки про Мене, ви забуваєте за яскраве сонечко вашого життя – Отця Небесного. Знаю, що скажете. Скажете, що важко працюєте на роботі чи вдома, що багато важливих справ. Нерозумні! Мою любов, ви можете отримувати через молитву, щиру дружню розмову. Та час для молитви знаходите пізно увечері, коли тіло ваше настільки втомлене, що молитва йде не через серце, а язик. Чому ви не молитесь під час праці, в дорозі, в транспорті? Чому не молитесь перед початком важливої праці? У вас так багато вільного часу, а на які пусті справи ви його тратите.

 Глянь на Моє серце, – воно було увінчане квіточками з яких сходив чудовий аромат і сліпучо-біле світло розливалося навколо, – Чи бачиш, як Воно жадає вашої любові? Щодня Я від вас чую багато молитов, але бувають дні, коли Я отримую від вас мечі болю. Наступають дні, коли ми не можемо бути разом, бо твоє грішне тіло стає між нами. Сьогодні ж бажаю від тебе поправи твого грішного життя. Як саме? Любити ближнього, як самого себе. Це найперше правило. Загнуздати свій лихий язик, приборкати усі пристрасті тіла. За посередництвом Святого Духа та вірного помічника Архангела Михаїла знищити усе зло, яке посилилось у ваших душах. Віддайтесь у руки своїм добрим Ангелам, щоб Вони щасливо провадили вас через ціле ваше життя до вічного Раю.– 

28 червня 1998 р.

Це затишшя, яке опанувало Землю, дуже небезпечне

28 червня 1998 р.

 Ісус: «Це затишшя, яке опанувало Землю, дуже небезпечне. Згадай дитино, після сонечка завжди з’являються грозові хмари. А крила Перестороги уже так близько. Земля мовчить, щоб скоро закликати гучним голосом до Господа. Бо цей жах, який чекає на вас, буде страшніший за будь-яку смерть і за будь-яке божевілля.
Я дуже занепокоєний. Багато з вас взагалі не готові, тому закликаю: почепіть усюди знамення миру та захисту, все може статися будь-якої миті. Запасайтесь харчами, а особливо хлібом. Нерозумні, вважаєте, що цей мізер, який маєте, зможе втамувати голод? Чи вважаєте, що цього вистарчить на рік чи два?
Нехай не лякають тебе дитино усі життєві труднощі. Нехай не лякають усі підступи злого. Готуйтесь поки є ще час, а для вас, його майже не залишилося. Згадай попередження Моєї Матері у Гарабандалі.
Чувайте, щоб отримати омофор Марії і гідно витримати усе, що приготував вам Отець.»


18 червня 1998 р.

Я склав заповіт любові та добра

18 червня 1998 р.

Ісус: «Я радий тебе бачити і вітати через тебе усе людство. Ваші молитви є теплі, але душі холодні. Інколи, ви з’єднуєтесь в одне ціле, в непереможну силу, яка завдає багато лиха дияволу. Та інколи, ви холодні і байдужі один до одного, попри всі ваші молитви. Єднайте ваші душі, бо одному бороти гріх дуже важко. Єднайтесь серцями, щоб у них спалахнув вогонь любові та взаємного спокою. Віддайтесь повністю і безповоротно в руки Отця Небесного.
Чому ви поводитесь як маленькі діти? Невже закони у вас поставлені для того, щоб їх порушувати? Я ж на Землі не складав ніяких законів і не складаю. Я склав заповіт любові та добра. Я встановив межу між чорним та білим, між батьками та дітьми, між мечем і чашею миру. То чому ви порушуєте їх? Нерозумні!
Чому опираєтесь Моїй любові? Чому не міняєте буденне та матеріальне на вічне? Чому знову у ваших домівках лунають сварки, бруд? Чи знаєш, який бруд? Він ллється з вашого телевізора. Якщо він є невід’ємною частиною вашого життя, то прошу вас: навчіться відрізняти чорне від білого. Усе чорне відкидайте, а біле залишайте, щоб ваша душа не перебувала у полоні гріха нечистоти.

 А зараз іди в свій світ і більше не гріши. Мир усім.»