2 травня 2001 р.

Беріть хрест і йдіть слідом за Ісусом

2 травня 2001 р.

Біля чудесного престолу сиділа Марія. Очі Її були звернені далеко в небо. А тонкі ніжні пальці перебирали перли вервиці. Коли глянула на Її обличчя побачила, що воно смугле, таке як в Гарабандалі. Очі світилися любов’ю і ніжністю, якої раніше не бачила.
 – Моя люба ти в місці Мого спочинку, молитви та любові. Саме звідси засилається на людство Мій покров, покров Цариці Неба і Землі. Я так прагну навернути світ до Бога. Так прагну бачити вас щасливими. Так хочу, щоб ваші душі успадкували Небо. Але саме тоді, коли Моя душа взиває про покаяння, саме тоді, коли Я кричу зупиніться, ви перебуваєте в полоні гріха. Коли кажу люблю, ви відвертаєте своє обличчя від Мене. Коли дарую хрест, щоб наблизити вашу душу до Неба, ви противитесь, скидаєте його, нарікаєте.
Коли б ви знали, що болючішого гріха ніж нарікання немає, то так часто не вдавалися б до нього.
Я Марія, Мати Бога і ваша Мати Небесна закликаю, зупиніться! Скиньте з плечей ярмо гріха. Обмийте свою душу і зодягніть її у світло праведності.
Беріть хрест і йдіть слідом за Ісусом. І кажу вам, що скоро, дуже скоро, Я прийму ваші душі у світі Неба. Я візьму їх на руки і представлю Всевишньому.
Кайтеся, бо Пересторога близько! Після Неї буде Велике Чудо, яке захопить всю Землю. Ворота Неба відчиняться і люди вітатимуть небесних мешканців. Люди споживатимуть небесну трапезу. Люди купатимуться в любові Бога. Вони отримають печать Неба. Печать, яка не дасть впасти у спокусу в часи кари. Печать, яка є запорукою їхнього спасіння. Печать, яка завжди єднатиме їх з Ісусом. Буде потужною зброєю проти сатани, а особливо проти Люцифера. Печать, що вчинить вас невидимими в часі переслідувань, даватиме хліб небесний в часи голоду, спраги. Перенесе вас до третього Неба. Моя люба, не кожен її отримає, тільки вибрані. Поки що, ви є вибрані, але своє бажання отримати це знамення маєте підтвердити своїми ділами.
А зараз іди в свій світ, і скажи своїм духовним братам і сестрам, що час перестороги близький, що ангели небесні уже б’ють в дзвони. Мої любі, Я люблю вас, для Мене ви є найсолодші діти. – 

22 квітня 2001 р.

Пам’ятай, що каяття єднає Мене з душею

27 січня 2001 р.

Ісус молився. Його голова була покрита сліпучо-білим покривалом.
 – Моя люба, сьогодні такий чудесний день. Я так хочу помолитися з тобою. Я так хочу, щоб ти знову відчула любов Отця, Його батьківську опіку, Його радість і сум. Лети думками за Мною, довіряй Мені, люби Мене. –
Ісус взяв мене за руку. Відчула, що лечу дивним коридором, в кінці якого било сильне світло, що ще з далеку можна було відчути його тепло. З кожним словом молитви ми наближались до світла, купаючись в його променях, то потихеньку віддалялися від нього. Воно було подібним на ніжні і теплі хвилі моря, які накривають і зігрівають всю істоту. Які так манять туди в безмежну даль вод і так ніжно і непомітно забирають туди, де вже в усьому єстві починають зароджуватись початки блаженства, невідомої радості, спокою, чистоти. Ці почуття описати не можливо, але покуштувавши їх раз, починаєш розуміти, що цього разу надто мало і зробиш усе, щоб це знову повторилося.
– Чи бачиш сестро, як багато залежить від молитви. Яка це сильна зброя у руках будь-якої людини. Я хочу, щоб через Мої молитви, ви навчилися відчувати і переживати все те, що свого часу відчував Я. Хочу, щоб ви наслідували і були хоч трохи схожі на Мене. Люблю, чекаю і благословляю навіки. Йди в мирі і неси світло. –

22 квітня 2001 р.

Ісус: «Моя люба, Я так чекав цієї зустрічі. Я так хотів обійняти твою душу в світі Неба. Я так хотів сказати тобі, що люблю усю твою родину, людство. Вони є цим пахучим віночком, який потішає Моє серце в хвилини печалі.
Пам’ятай, що каяття єднає Мене з душею. Коли людина кається у своїх гріхах Я можу обійняти душу, обмити її Своїми сльозами і зігріти Своїм серцем. Коли важко, коли відчуваєш, що гріхи переповнюють твою душу – покайся. Там чекаю на тебе Я, чекаю на вас усіх. Я люблю тебе і хочу бачити чистою. Хочу допомогти тобі побороти гріх. Хочу бачити тебе в світі Неба. Моя люба все буде добре.»

21 січня 2001 р.

Кілька ознак щодо Перестороги

21 січня 2001 р.

Храм… – Моя люба, ось ми знову разом. Я уважно слідкую за тим, як виконуються Мої завдання. Не кожен з вас до них серйозно ставиться. Але більшість розуміє, що так треба. Моє серце горить любов’ю до вас усіх. Воно таке гаряче, що хоче розтопити будь-яку кригу, яка існує у вашій душі. Я хочу пробудити вас до добра. Я хочу бачити кожного щасливим. Я мрію, щоб кожен з вас отримав прощення. А в винагороду – життя вічне.
Час настав. Ви мусите розуміти, що тільки праця, віра, надія і любов допоможуть вам у виконанні всіх завдань. Тільки вони, допоможуть вам стати кращими, добрішими, милосерднішими до всіх труднощів, які ви зустрінете підчас кари. Підчас страшного випробування, коли кожен з вас запечатає золотими літерами в книзі буття своє ім’я, або навіки зітре його з лиця Землі, з лиця Господа.
Сестро, на той час потрібно бути холодними до всього, що спонукає гріх. Потрібно бути хитрим, як гадюка. Будь-яка зброя, котра захистить вашу душу, буде достойною цього.
Я мрію, щоб хоча та кількість людей, котра отримує Послання з Неба, гідно приготувалася для відкритої боротьби з ангелом зла. Щоб ви не боялися сказати – НІ сатано! Щоб ви доказали всім і всьому, що ви є дітьми світла. Тому зараз одягніть в зброю всю свою волю, терпеливість, розважливість і приступайте до праці.
Мої маленькі воїни ще не одну сльозу, не один біль, не один стогін вам потрібно буде пронести цим світом. Ви обранці Моєї правди. Ви діти світла і любові, маєте бути нещадно пожерті звіром. Але не бійтесь, йому дістанеться тільки ваш прах, бо тіло це і є прах. А Мені – ваші душі. Ви помрете в соромі, ганьбі, в бруді, в муках лише для того, щоб повстати новим тілом до життя вічного. І забрати те, що належить вам – любов Бога.
А тепер декілька ознак щодо Перестороги:
1)Коли почуєте, що по світі пронеслись один за одним, приблизно в однаковий проміжок часу 4 страшних стихійних лиха.
2)Коли ваші серця будуть мовчати.
3)Коли з ваших очей без будь-якої причини проливатимуться сльози.
4)Коли відчуєте апатію до всього, що вас оточує…
 Знайте – час настав! А зараз іди і неси в цей світ вогонь Моєї любові. Люблю так сильно люблю вас усіх. – 

17 січня 2001 р.

Надходить час розплати

17 січня 2001 р.

Ісус: «Моя люба, Я так довго не наважувався почати сьогоднішню розмову. Але думаю, що час настав. Я хочу, щоб все, що ти почуєш, було донесено до тих, хто разом з тобою.
Надходить час розплати. Час, коли кожна людина звітуватиме перед Богом про все своє життя. Час, коли відкриється Небо, завіса потаємного і кожен побачить усе добро і все зло, що вчинив. Він бачитиме кожен свій гріх, який нещадно мучить Моє тіло. Діти побачать гріхи батьків, а батьки дітей. Завіса розуму підійметься. І кожен зрозуміє все, що досі здавалося незрозумілим.
Моя люба, цей час попередження перста Божого уже скоро. Про нього будуть попередженні всі. Але коли хтось думає, що він встигне покаятися дуже помиляється. Бо все те зло, яке було вчинене раніше, не може щезнути безслідно. Його потрібно спокутувати, відмолити. Бо тих кілька молитов “Отче наш”, надто мало. А те, що ви не вмієте каятися, запечатає кожен ваш гріх ще глибше у вашій душі.
Я знаю, що Пересторога буде, як грім серед ясного неба. Кожен, навіть найбільш опущений грішник – задумається! Але й так само швидко забуде. Бо “розуми” світу цього пояснять це змінами в атмосфері. І кожен, кому простіше продовжувати жити своїм нікчемним життям, повірить в це пояснення. Але ти Моя люба сестро, не вір їм. Отець вложить в твої руки усі помилки, які ти допускала. Розв’яже усі замотані клубки, які ти розмотувала. Ти знатимеш, свої не достатки і слабкі місця і муситимеш швидко усе виправити. Так люба, швидко, бо часу залишиться мало.
Перед Пересторогою три дні буде туман, дуже густий. Він не буде рідшати ні вдень, ні вночі. Лише після третього дня з’явиться зоряне небо та сонце. Землю обійде туманний образ Мого Розп’яття. І після цього все почнеться…
Я раджу не бігти і не стояти в безконечних чергах до сповіді. Бо Мені здається, що там ви більше нагрішите, переживаючи чи дійде до вас черга. Ліпше впади ниць до землі, схили голову і кричи до Неба: “Боже милостивий, будь мені грішній…” – Щоденні іспити совісті допоможуть вам не забувати гріхи.

Час підчас Перестороги зупиниться. Якщо хтось думає, що з неба летітиме каміння, вогонь, дуже глибоко помиляється. Бо Пересторога є останнім проявом Божого Милосердя до грішного людства. Попередження перед тим, що зітре вашу цивілізацію з лиця Землі, перед наступним Армагедоном. А зараз іди в мирі і більше не гріши.»