21 січня 2001 р.

Кілька ознак щодо Перестороги

21 січня 2001 р.

Храм… – Моя люба, ось ми знову разом. Я уважно слідкую за тим, як виконуються Мої завдання. Не кожен з вас до них серйозно ставиться. Але більшість розуміє, що так треба. Моє серце горить любов’ю до вас усіх. Воно таке гаряче, що хоче розтопити будь-яку кригу, яка існує у вашій душі. Я хочу пробудити вас до добра. Я хочу бачити кожного щасливим. Я мрію, щоб кожен з вас отримав прощення. А в винагороду – життя вічне.
Час настав. Ви мусите розуміти, що тільки праця, віра, надія і любов допоможуть вам у виконанні всіх завдань. Тільки вони, допоможуть вам стати кращими, добрішими, милосерднішими до всіх труднощів, які ви зустрінете підчас кари. Підчас страшного випробування, коли кожен з вас запечатає золотими літерами в книзі буття своє ім’я, або навіки зітре його з лиця Землі, з лиця Господа.
Сестро, на той час потрібно бути холодними до всього, що спонукає гріх. Потрібно бути хитрим, як гадюка. Будь-яка зброя, котра захистить вашу душу, буде достойною цього.
Я мрію, щоб хоча та кількість людей, котра отримує Послання з Неба, гідно приготувалася для відкритої боротьби з ангелом зла. Щоб ви не боялися сказати – НІ сатано! Щоб ви доказали всім і всьому, що ви є дітьми світла. Тому зараз одягніть в зброю всю свою волю, терпеливість, розважливість і приступайте до праці.
Мої маленькі воїни ще не одну сльозу, не один біль, не один стогін вам потрібно буде пронести цим світом. Ви обранці Моєї правди. Ви діти світла і любові, маєте бути нещадно пожерті звіром. Але не бійтесь, йому дістанеться тільки ваш прах, бо тіло це і є прах. А Мені – ваші душі. Ви помрете в соромі, ганьбі, в бруді, в муках лише для того, щоб повстати новим тілом до життя вічного. І забрати те, що належить вам – любов Бога.
А тепер декілька ознак щодо Перестороги:
1)Коли почуєте, що по світі пронеслись один за одним, приблизно в однаковий проміжок часу 4 страшних стихійних лиха.
2)Коли ваші серця будуть мовчати.
3)Коли з ваших очей без будь-якої причини проливатимуться сльози.
4)Коли відчуєте апатію до всього, що вас оточує…
 Знайте – час настав! А зараз іди і неси в цей світ вогонь Моєї любові. Люблю так сильно люблю вас усіх. – 

17 січня 2001 р.

Надходить час розплати

17 січня 2001 р.

Ісус: «Моя люба, Я так довго не наважувався почати сьогоднішню розмову. Але думаю, що час настав. Я хочу, щоб все, що ти почуєш, було донесено до тих, хто разом з тобою.
Надходить час розплати. Час, коли кожна людина звітуватиме перед Богом про все своє життя. Час, коли відкриється Небо, завіса потаємного і кожен побачить усе добро і все зло, що вчинив. Він бачитиме кожен свій гріх, який нещадно мучить Моє тіло. Діти побачать гріхи батьків, а батьки дітей. Завіса розуму підійметься. І кожен зрозуміє все, що досі здавалося незрозумілим.
Моя люба, цей час попередження перста Божого уже скоро. Про нього будуть попередженні всі. Але коли хтось думає, що він встигне покаятися дуже помиляється. Бо все те зло, яке було вчинене раніше, не може щезнути безслідно. Його потрібно спокутувати, відмолити. Бо тих кілька молитов “Отче наш”, надто мало. А те, що ви не вмієте каятися, запечатає кожен ваш гріх ще глибше у вашій душі.
Я знаю, що Пересторога буде, як грім серед ясного неба. Кожен, навіть найбільш опущений грішник – задумається! Але й так само швидко забуде. Бо “розуми” світу цього пояснять це змінами в атмосфері. І кожен, кому простіше продовжувати жити своїм нікчемним життям, повірить в це пояснення. Але ти Моя люба сестро, не вір їм. Отець вложить в твої руки усі помилки, які ти допускала. Розв’яже усі замотані клубки, які ти розмотувала. Ти знатимеш, свої не достатки і слабкі місця і муситимеш швидко усе виправити. Так люба, швидко, бо часу залишиться мало.
Перед Пересторогою три дні буде туман, дуже густий. Він не буде рідшати ні вдень, ні вночі. Лише після третього дня з’явиться зоряне небо та сонце. Землю обійде туманний образ Мого Розп’яття. І після цього все почнеться…
Я раджу не бігти і не стояти в безконечних чергах до сповіді. Бо Мені здається, що там ви більше нагрішите, переживаючи чи дійде до вас черга. Ліпше впади ниць до землі, схили голову і кричи до Неба: “Боже милостивий, будь мені грішній…” – Щоденні іспити совісті допоможуть вам не забувати гріхи.

Час підчас Перестороги зупиниться. Якщо хтось думає, що з неба летітиме каміння, вогонь, дуже глибоко помиляється. Бо Пересторога є останнім проявом Божого Милосердя до грішного людства. Попередження перед тим, що зітре вашу цивілізацію з лиця Землі, перед наступним Армагедоном. А зараз іди в мирі і більше не гріши.»

14 грудня 2000 р.

Гріх є великим злом він заполонив всю Землю.

14 грудня 2000 р.

Ісус: «Багато пастирів іде лукавою дорогою. Вони намагаються за собою тягнути і деяких з вас. Остерігайтесь їх. Просіть Бога про порятунок. Не шукайте в духовенстві вірних друзів, бо твоїм товаришем є кожна людина. Кожен, кого ти зустрінеш на вулиці. А особливо ті, яких ти не любиш.
Ваша країна готується до пошесті, яка принесе багато сліз і плачу. Тому чувайте, щоб ваші душі були завжди на сторожі, щоб ваші уста благали Отця про прощення, щоб ця гірка чаша минула вас.
Любі, готуйтесь до Перестороги, часу мало, а ваші руки порожні. Тримайте свої душі в чистоті, а тіла в молитовній броні, яку ніякий злий дух не підточить. Я надіюсь, що ви будете гідними в часі випробувань називатися Моїми сестрами і братами. Я хочу вірити, що завтра, коли Я постукаю до вас, ви впустити Мене.
Я так сильно люблю вас усіх. А зараз іди та неси в свій світ мир і любов. Виливай на них безмежні потоки Мого милосердя і кажи їм, що вони для Мене найкращі.»

16 січня 2001 р.

Скеля. На її вершині був чудесний храм. Коли зайшла в середину побачила Ісуса, який навчав дітей. Коли Він мене побачив сказав: “Знаєш сестро, час настав.” Його очі були зболені і сумні. Він ніби не бачив мене, погляд був звернений на події, які наближалися.
 – Моя люба завжди пам’ятай, що Я люблю тебе, люблю твою родину. І не буде в Моєму серці спокою до тих пір, поки Я не обійму кожну з ваших душ в світі Неба.
О бідні, глупі душі, яка мізерна ціна вашого спасіння. Як легко продаєте Бога. Як мало берете взамін вічного? Ви, які брехливо кричите про свою любов до Бога, як підло колись зрадите Його. Ви, які так часто ходите до церкви, які так красномовно говорите про своє милосердя – проміняєте все на кусок хліба, на багатство, на славу і честь.
Сестро, гріх є великим злом. Він заполонив всю Землю. Кожна душа підточена його гниллю і смородом. З цією пошестю боротися практично неможливо. Всі небесні мешканці закликають до Отця про справедливість. А це означає неминучий крах людства. Неминучий крах їхньому теперішньому існуванню, їхнім обрядам, звичаям, релігії. Бо те, що колись так лагідно звеличувало Ім’я Боже, тепер перетворилось на безконечні слова хули Імені Його. Кара неминуча. Все почнеться з Перестороги.
Сестро, чи любиш Мене сильно-сильно, якщо любиш то говори Мені про це щодня. А зараз іди і проведи весь цей час до нашої зустрічі в покорі і смиренні. –


9 листопада 2000 р.

Кожен з вас має навчитися любити ближнього

9 листопада 2000 р.


– Сестро, сьогодні Я хочу, щоб ми з тобою помолились за найбільш опущених грішників. За тих, які ніколи не бачили Божого світла. За тих, які не знають Бога, бо ненавчені Його любити. За душі тих грішників, які є жорстокі. І найбільше за ті душі, які перебувають у полоні сатани.
Кожен з вас має навчитися любити ближнього. Але люба, твоїм ближнім не є той, хто тебе любить, хто до тебе добре відноситься. Не той, кого ти добре знаєш – ним є той, хто тебе ненавидить, той, хто бажає тобі зла. Той, хто зветься твоїм ворогом і будь-хто кого ти не знаєш. Бо любити в любові не є великим, але любити того хто тебе ненавидить, любити будь-яку встрічну людину є найвищим в очах Бога.
Ти і всі твої рідні маєш бажати наслідувати Мене. Я прийшов у цей світ найперше до хворих і опущених душ. Я прийшов, щоб в темряву їхніх душ принести світло. Я прийшов, щоб втамувати душевний голод і спрагу, щоб намастити їхні душі миром і приготувати до життя вічного. Тож і ви так робіть.
Робіть добро – не чекаючи взамін нічого. Прощайте. Любіть свого Бога так, як любив Його Я. Бо тільки з любові до Нього, Я готовий постійно вмирати за вас. Не слід шукати відповіді на питання: “Куди йти, що робити, де шукати?” – Бо Він вкаже вам шлях і Сам вестиме до вічного Раю.
Сьогодні, коли цей світ потопає в бруді. Коли біси готуються на свій скорий бенкет. Коли священство поражене страшним вірусом, що зветься гріх, а монастирі переповнені нечистю і брудом. Коли слуг сатани більше, як дітей Бога.  Ретельно зберігати все те, що Я кажу. Не нарікати. Не бути плаксивими. Геть заздрість та гордість, бо інакше, Я вважатиму ваші душі поточені гниллю. Я вважатиму, що галузки ваших добрих діл безплідні. А як ти знаєш такі галузки відсікаються при самім корені.
Нерозумні. Чому не розумієте, що кожен біль, кожна на вашу думку невирішена проблема є лише невеличким хрестом. Через цей біль, який ви відчуваєте, Я кричу до вас, що люблю, а ви Мені не вірите. Ваші бунтівливі душі кричать – геть її (цю любов)!
Я кажу вам бути єдиними, такими як одне гроно винограду. Я кажу вам любитися між собою, а ви цього не виконуєте. Досі між вами гуляє заздрість, гнів, нерозуміння. Мої любі, повідрубуйте все зло, яке обплітає ваші душі, розум та серця. Бо ліпше безногим і безруким потрапити в Царство Небесне, як цілими горіти в пеклі. В чужому оці бачите соломинку, а у власному колоди не бачите. Кожен хто намовляє на брата свого, хто неправдиво свідчить на ближнього, хто вважає себе великим, бо виконує всі приписи – є не більшим Юди.
Не шукайте в ближньому зла. Не шукайте недостатків. Навчіться бачити у кожному лише добро і мир, навіть якщо його там є найменша краплина. Пам’ятай, що Я безмежно та вірно люблю тебе, люблю всіх братів і сестер. Але кожен, хто посміє порушити Моє озеро, на котрому розцвітають душі, які Я залишив для Себе. Душі, які цвітуть тільки для Мене, душі, які не можуть жити поза ним, бо загинуть. Душі, які розцвітають лише раз у житті, щоб Я милувався ними і відходять у вічне цвітіння в океані Неба – БУДУТЬ БЕЗПОЩАДНО ВІДСІЧЕНІ! А зараз іди в свій світ і скажи кожному, кого знаєш думкою, кожного кого зустрінеш на вулиці, що Я, Син Неба і вічної радості – люблю їх усіх! –