Де бачено, щоб мати синові давала замість хліба камінь?

25 березня 1998 р.

Побачила, що опинилась в пустелі. Неподалік побачила велике Розп’яття Ісуса, тільки рани ще більші, ще болючіші.

– Я радий, що ти знову відвідала Мій хрест. Я такий радий, що ви не забуваєте про Мене. О, які солодкі ваші слова любові. Тільки вони є для Мене краплиною радості та полегшення. –

 Я відчула сильний холод. Коли уважніше придивилась навколо себе, побачила, що це снігова пустеля. З неба почав падати сніг. Все тіло ламав і пронизував холодний вітер.

– Чи бачиш дитино, яка холодна Земля до Моїх страждань? Нещодавно Моє тіло тріскало і палилось від пекучого сонця. Сьогодні воно тріскає та вкривається ранами від страшного холоду. Як часто захоплені буденними справами, забуваєте про молитви. Як часто заради пустих балачок чи телебачення, забуваєте про Мене. А Я так люблю вас…–

 На тілі Ісуса біля величезної рани серця утворилась величезна тріщина, з якої почала виступати кров. Тіло Ісуса тремтіло, голова схилилась на бік. Рана, яка щойно утворилася, замерзла. Серце ледь билося. Терновий вінець виглядав мов скляний. Він перетворився на кусок льоду, який немилосердно ранив голову Ісуса. Із посинілих від холоду тремтячих уст почула тихі слова: “Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять.”

Почула голос Марії: «Бачиш до чого приводять сумніви, зневіра, мала віра, роздратування та байдужість до всього, особливо до молитви, крижаний холод ваших душ. Інколи Мені здається, що у вас в грудях не може бути такого теплого та гарячого серця. Мені здається, що там кусок льоду, який нічого не відчуває. Де бачено, щоб мати синові давала замість хліба камінь? Де бачено, щоб брат сестрі давав замість води склянку піску? Але Ісусові, ви не бажаєте дати нічого, окрім смерті, холодної та голодної.»

 Я відчула, що віддаляюсь від Ісуса. Коли востаннє глянула на Нього, побачила, що на Його тілі немає живого місця. Він уже не був схожий на людину, а на величезне вимучене муками терпіння. Вражали очі, які світилися любов’ю і наснагою до життя. Здавалося, що серед цього кривавого місива, тільки вони залишилися живими.