8 липня 1998 р.

Чому ви не молитесь під час праці, в дорозі, в транспорті?

8 липня 1998 р.

Ісус молився, – Я такий радий тебе бачити. Чомусь саме тоді, коли Я готую для вас багато ласки, ви відвертаєтесь. Але чомусь ваші проблеми та ваші гріхи стають поміж нами. Часу не залишилося. Ті хто ще не навернувся, уже не навернуться. Ви можете лише покращити своє життя.
 Моя любов до вас схожа на ласкаві проміння сонечка чи любі пестощі матері. Я чекаю на взаємну любов. Та як рідко її отримую. Бо за вашими буденними труднощами, ви забуваєте не тільки про Мене, ви забуваєте за яскраве сонечко вашого життя – Отця Небесного. Знаю, що скажете. Скажете, що важко працюєте на роботі чи вдома, що багато важливих справ. Нерозумні! Мою любов, ви можете отримувати через молитву, щиру дружню розмову. Та час для молитви знаходите пізно увечері, коли тіло ваше настільки втомлене, що молитва йде не через серце, а язик. Чому ви не молитесь під час праці, в дорозі, в транспорті? Чому не молитесь перед початком важливої праці? У вас так багато вільного часу, а на які пусті справи ви його тратите.

 Глянь на Моє серце, – воно було увінчане квіточками з яких сходив чудовий аромат і сліпучо-біле світло розливалося навколо, – Чи бачиш, як Воно жадає вашої любові? Щодня Я від вас чую багато молитов, але бувають дні, коли Я отримую від вас мечі болю. Наступають дні, коли ми не можемо бути разом, бо твоє грішне тіло стає між нами. Сьогодні ж бажаю від тебе поправи твого грішного життя. Як саме? Любити ближнього, як самого себе. Це найперше правило. Загнуздати свій лихий язик, приборкати усі пристрасті тіла. За посередництвом Святого Духа та вірного помічника Архангела Михаїла знищити усе зло, яке посилилось у ваших душах. Віддайтесь у руки своїм добрим Ангелам, щоб Вони щасливо провадили вас через ціле ваше життя до вічного Раю.– 

28 червня 1998 р.

Це затишшя, яке опанувало Землю, дуже небезпечне

28 червня 1998 р.

 Ісус: «Це затишшя, яке опанувало Землю, дуже небезпечне. Згадай дитино, після сонечка завжди з’являються грозові хмари. А крила Перестороги уже так близько. Земля мовчить, щоб скоро закликати гучним голосом до Господа. Бо цей жах, який чекає на вас, буде страшніший за будь-яку смерть і за будь-яке божевілля.
Я дуже занепокоєний. Багато з вас взагалі не готові, тому закликаю: почепіть усюди знамення миру та захисту, все може статися будь-якої миті. Запасайтесь харчами, а особливо хлібом. Нерозумні, вважаєте, що цей мізер, який маєте, зможе втамувати голод? Чи вважаєте, що цього вистарчить на рік чи два?
Нехай не лякають тебе дитино усі життєві труднощі. Нехай не лякають усі підступи злого. Готуйтесь поки є ще час, а для вас, його майже не залишилося. Згадай попередження Моєї Матері у Гарабандалі.
Чувайте, щоб отримати омофор Марії і гідно витримати усе, що приготував вам Отець.»


18 червня 1998 р.

Я склав заповіт любові та добра

18 червня 1998 р.

Ісус: «Я радий тебе бачити і вітати через тебе усе людство. Ваші молитви є теплі, але душі холодні. Інколи, ви з’єднуєтесь в одне ціле, в непереможну силу, яка завдає багато лиха дияволу. Та інколи, ви холодні і байдужі один до одного, попри всі ваші молитви. Єднайте ваші душі, бо одному бороти гріх дуже важко. Єднайтесь серцями, щоб у них спалахнув вогонь любові та взаємного спокою. Віддайтесь повністю і безповоротно в руки Отця Небесного.
Чому ви поводитесь як маленькі діти? Невже закони у вас поставлені для того, щоб їх порушувати? Я ж на Землі не складав ніяких законів і не складаю. Я склав заповіт любові та добра. Я встановив межу між чорним та білим, між батьками та дітьми, між мечем і чашею миру. То чому ви порушуєте їх? Нерозумні!
Чому опираєтесь Моїй любові? Чому не міняєте буденне та матеріальне на вічне? Чому знову у ваших домівках лунають сварки, бруд? Чи знаєш, який бруд? Він ллється з вашого телевізора. Якщо він є невід’ємною частиною вашого життя, то прошу вас: навчіться відрізняти чорне від білого. Усе чорне відкидайте, а біле залишайте, щоб ваша душа не перебувала у полоні гріха нечистоти.

 А зараз іди в свій світ і більше не гріши. Мир усім.»

22 квітня 1998 р.

Чи любиш мене сестро, брате?

22 квітня 1998 р.

 Зайшла в капличку почала молитися. За мить побачила, що біля мене на колінах стоїть Ісус з покритою головою. Молилися разом “Отче наш” багато разів.
 – Вітаю тебе дитино, Я чекав на твою душу. Чекав поки вона знову стане чистою. Наближається час, коли Моя правиця зітре геть усе зло з лиця Землі. І тоді вона перетвориться на груду каміння, де Я засную “Храм Святого Духа”. У вас буде багато випробовувань. Я гартуватиму все те, де ще є вогонь любові, а у ваших тілах його достатньо. І саме він зможе одягнути вашу душу в міцну броню, спалити усі паростки гріха та злоби. Створити нову людину, яка буде вірною Христу і Богові. Тому боріться з усіма підступами злого. Старайтесь вийти переможцями з цієї запеклої боротьби. Бо те, що приготував Отець наш на Небі, не може дорівнятися до будь-якого щастя чи статку на Землі.
 Свята ще тривають, а людство уже поглинуло в страшні гріхи. Тому застерігаю тебе: не убивай своєю легковажністю і жадобою до гріха Мою любов. Бо ті останні краплі крові, що проливаються впадуть на вас страшною карою. –
 Побачила, що утворилася вогняна дорога. В кінці цієї дороги побачила Ісуса. Він стояв, сорочка на Його тілі була червона від крові. Голова втомлено похилилась на плече. Він сумно та жалісно дивився на людство, яке витало бога-диявола. Побачила мерзенну істоту в короні і золотих шатах. Люди кланялися і вітали її. Ісуса ж закидували камінням, наче непотрібного. Дорога зникла. Біля мене стояв Ісус. Руки і ноги Його були відкриті і я чітко бачила рани від цвяхів.
– Скоро, дуже скоро Я прийду і стану між жінкою і чоловіком, між братом і сестрою, – Ісус ще щось хотів сказати, але замовк. Поглянув мені у вічі і тихо спитав, – Чи любиш Мене, сестро? Так! – Тоді дав поцілувати руку. Ще раз поглянув на мене і сказав: «Іди в свій світ і більше не гріши. Пам’ятай, що скоро, Я повстану між тобою та між твоїм братом, між тобою та твоїми батьками, між тобою та твоїм світом. І ти муситимеш зробити вибір. Люби Мене і Я поєднаюсь з тобою. Я розділю з тобою твоє життя та смерть, вічність і всі нагороди Неба. Нагадуй усім Мої слова: “Чи любиш мене сестро, брате?”»
Ісус поблагословив мене і сказав, що потрібно знову очистити свою душу.


3 квітня 1998 р.

Повір дитино, одне слово люблю, може воскресити

3 квітня 1998 р.

Ісус стояв в білосніжному одязі з розпростертими руками, волосся довге, хвилясте, вітерець легенько розвівав його. Він кликав мене: «Я радий бачити тебе. Сьогодні Я хочу поділитися з тобою великою радістю. Бо нещодавно Я віднайшов нових друзів. Я віднайшов стадо, яке так далеко заблукало. Люди, котрі раніше так багато приділяли уваги своєму фізичному тілу, дуже змінилися. Коли Я стукав у їхні серця, вони Мені відчинили. Коли Я був спраглим, вони Мене напоїли. Коли був голодний – нагодували. Коли був нагий – зодягнули. Коли хворим був – відвідали.»
 Ісус показав Свою руку, на якій був величезний страшний рубець. – Повір дитино, одне слово люблю, може воскресити, – очі Ісуса наповнилися сльозами. Він став сумним і обняв мене так, ніби хотів обійняти весь світ.
 – Глянь дитино, праворуч, – побачила страшні чорні хмари, які насувалися, – Глянь ліворуч, – побачила хмари з громами і блискавицями. А тепер глянь в близьке майбутнє… –
 Побачила великі руйнації, багато сліз та жертв. Масу калік та мертвих людей. Люди були дуже налякані, страшні, виснажені, поранені. Багато перебувало у стані шоку. Майже більша половина з них сиділа втупивши погляд і не розуміла, що сталося.
– Пересторога уже почалась. Час настав. В природі усе міняється. Ви цього не можете бачити, але ви це мусите відчувати. Першою ознакою буде скороплинність часу, другою – молитви ставатимуть дедалі холоднішими. Третьою – страшне виснаження людського тіла. Це підготовка до часів голоду.

 Люби Мене так сильно, як Я тебе. Просіть у Мене чого бажаєте, бо Моє серце жадає милосердя для вас усіх. Мусиш готуватися і багато вчитися, бо наближаються часи, коли боротимешся не з невидимим духом, а з людиною, у якої буде демонська душа. –