7 жовтня 2000 р.

Ви повинні любити ближніх. І щодня бути готовими до суду Божого.

7 жовтня 2000 р.



Ісуc: «Сестро Я так чекаю на тебе. Ваші серця уже забули теплоту Моїх слів, вони стали черствими до ближніх. В кожного з вас є проблеми, котрі ви намагаєтесь вирішувати далеко від Бога. Чому так рідко звертаєтесь до Нього? Чому не насмілюєтесь просити допомоги? Чому не кажете, що любите Його? Він так чекає на ваші дитячі і прості слова. Він так чекає на вашу усмішку, зітхання. На ваші сльози і печаль.
Моя люба, не забувай, що там у Небі є Той, хто дарував тобі життя, хто завжди пам’ятає про тебе, любить тебе і всім Своїм єством бажає тільки добра. Тому не шукай в цьому світі того, що маєш у Небі вічно. Не трать час на те, що зветься марнотою. Роби як Я колись робив на Землі. Шукай і прагни знайти Бога. Стукай до Нього і прийде час, коли Він відкриє тобі всі володіння Неба.
 Прощай ближнім і Він простить тобі. Люби ворогів і матимеш скарб на Небі. І ще одне Моя люба, гидуй гріхом, жени його від себе геть, борися з ним все своє життя і перемога твоя над ним буде шляхом до Неба. Моє серце горить невимовною Любов’ю до вас. Все Моє єство схоже на велетенський океан в якому живе багато риби, рослин, які живуть там в мирі і гармонії. І жодне з цих творінь, не може жити поза ним, бо інакше загине.
 Світ Неба – є цим океаном. Моя любов є ніжними хвилями. Ви схожі на риб, які так хочуть покинути свою домівку. Ви не думаєте, що без Бога не можете дихати. Ви не думаєте, що так легко можете потрапити в тенета злого, який пожиратиме ваші душі у вогні пекельнім. Ви не думаєте, що коли хоч один раз покуштуєте гріх, станете його рабами.
 Той хто живе з Богом не відчуває страху, тривоги. Така людина відчуває мир і спокій, які уже так давно забуті вами. Ви схожі на маленьку рибку, яка потрапила на берег, або в тенета і б’ється намагаючись повернутись туди звідки прийшла, туди де народилась, туди де вона в безпеці.
 Я хочу, щоб ви ніколи не попадали в сіті злого. А якщо таке станеться, хочу вірити, що ви вирветесь з них, якщо будете надіятись на Мене. Якщо у всіх життєвих випадках взиватимете Ім’я Боже, Він ніколи не покине вас.
В ті дні, коли Земля останній раз побачить сонце, ви повинні любити Бога всім серцем. Ви повинні любити цей світ, як творіння Боже. Ви повинні любити ближніх. І щодня бути готовими до суду Божого. Моя люба, Я так хвилююсь за вас. Моє серце щодня обливається кров’ю, коли бачу, як сотні душ б’ються у тенетах сатани. Ті, що зараз кричать: “Осанна” – скоро кричатимуть  “Розіпни”. Ті хто красномовно говорять, що люблять – скоро ненавидітимуть всім серцем.
 Коли тебе будуть кривдити – бажай їм тільки добра. Любіть тих, хто вас ненавидить. Коли підіймуть на вас руку не втікайте, а покірно схиліть голову. Коли матимеш шматок хліба, а поруч тебе є голодна німина – поділися з нею. Коли матимеш трохи води, а поруч гине рослина – поділись і з нею. Бо все чим ви себе обділяєте воздасться вам сторицею в Небі. Найменше приниження – вище найбільшої слави. Одна сльоза – вища найбільшої радості. Голод і спрага, набагато вищі ситності, хвороба – здоров’я, а смерть – життя.
 Люба твоїм ворогом не є ні голод, ні спрага, ні смерть. Твоїм ворогом є той, хто краде душі. Твоїм ворогом є той, хто дає все, а потім забирає останнє. Твоїм ворогом є будь-хто, хто ненавидить твого Бога. Сестро чи любиш Мене сильно-сильно, якщо любиш то говори Мені це щодня.
 Будь міцною наче скеля, гарячою, як вогонь, вільною наче птах, а люблячою, як твій Бог. Будь багатою, як земля, доброю, як Ненька Неба. Твердою і непохитною до гріха, як твій Отець. Будь мудрою, як Соломон і вродливою, як польові лілеї. Май друзів таких, як вітер і хмари, дощ і сніг. Бо істину говорю тобі, що дорога, якою ти йтимеш буде короткою, легкою, світлою, яка веде до вічного спокою, до вічної любові, до вічного миру».
Наступне

30 січня 2000 р.

Моліться до “Божого Милосердя”

30 січня 2000 р.

Ісус: «Сестро, чому вам так складно зрозуміти, що коли в дім приходить біда, немає більшої допомоги, ніж Боже Милосердя. Ніхто тобі не допоможе і ніхто тобі не дасть стільки ласки, як Воно. Боже Милосердя настільки велике, що не має посудини, яка б Його вмістила. Воно бажає огорнути кожну людину наче покровом і принести стомленій душі такий бажаний спокій та мир.
 Я благаю вас, все людство молитися до “Божого Милосердя”. Просити, благати і ніколи не сумніватися в Ньому. Бо кожна страждуща, грішна чи свята душа має право на його частку. Але ти і ті хто буде молитися маєте вірити в Нього і прагнути Його понад усе. Бо немає матері, яка б не мріяла пригорнути до свого серця дитя, немає батька, який би не хотів обійняти свого сина і немає брата, котрий би не подав руки помочі сестрі.
 Коли приходить мить сестричко, ти оглядаєшся і розумієш, що одна однісінька в цьому світі. Тоді обов’язково зверни свій зір на небо. І пам’ятай, що десь там далеко за хмаринками і сонечком знаходиться прекрасна, улюблена і така бажана кожному серцю Родина. Коли ти відчуєш потребу в цій родині, зверни Моя люба свій зір на храм духа і обов’язково побачиш теплий погляд Марії і всього Неба. Тоді сестро клякни і багато говори з Ними, або просто дивися Їм в очі. І твоя душа, а зрештою будь-яка душа, отримає миттєвий спокій і мир, який за його стінами годі шукати.
 Коли прийде час, ти згадаєш про Мене. Коли прийде час духовної чи тілесної недуги, зверни свій зір на Моє Розп’яття і біль на мить вщухне. Коли б ви знали, як сильно палає Моє серце любов’ю до вас усіх, коли б ви знали, що вина всіх Моїх терпінь і хресна смерть – та невсипуща любов, яка спалює все єство з середини. Може тоді б ваше життя було трошечки кращим. Але біда в тому, що люди не знають, як сильно Я люблю їх усіх. Вони бідні, голодні, спраглі, глухі, сліпі. Вони так само сильно жадають цієї любові в глибині серця, але не вірять в неї, не шукають її і що найгірше, навіть не просять.
 Мабуть таке слово, як любов давно забуте на Землі. Бо любов: прощає, любов приносить себе в жертву, любов не вміє ненавидіти, любов не дратує і ніколи не буває холодною, любов завжди голодна і гаряча, вона спалює все єство, їй завжди мало, вона перетворює тіло на попелище. Любов ніколи не несе в собі темряви, а завжди несе світло. Любов ніколи не ранить – вона лікує. І наостанок, любов не вбиває, любов ніколи не буває смертельною, вона воскрешає і народжує до життя вічного.
 А що ви Моя люба розумієте під цим словом? Мабуть ви її прирівнюєте до емоцій. Але ні, вона стоїть вище, набагато вище, бо любов – це дитина вічності. В любові не існує часу, вона безмежна. Любов не має ні початку, ні кінця, вона існувала завжди. Тому проси в Отця Небесного любові, з нею легко бороти гріх. А зараз іди в свій світ і візьми з собою частинку Моєї любові».


23 січня 2000 р.

Звідки береться ця дивна апатія до всього

23 січня 2000 р.

В капличці молився Ісус… – Чому між вами знову так багато пліток, непорозумінь, заздрості. Звідки береться це зло, яке переповнює всю вашу істоту, звідки береться зневіра, яка найсильніше б’є Моє тіло.
 О найдорожчі, до панування сатани залишилося так мало часу, а ви такі далекі один від одного. Ви маєте бути поєднані духом воєдино. Ви повинні ще більше і ще ревніше молитися до Моєї Матері. Вона так сильно любить вас. Чому так мало слухаєте Учителя.
Світ перетворюється на страшну безодню, в яку падають мільйони душ. Прокльони, куріння, п’янство, наркотики, безчесні слова заполонили душі всієї молоді. Як мало духовні пастирі працюють над збереженням здорової молоді. Чому вигороджуєте себе та інших з гріхів? Чому те, що завжди називалося гріхом тепер просто називається розвага? Чому ваші душі переповнені таким злом і байдужістю? Звідки береться ця дивна апатія до всього. Вона немов змія ніжно обплітає все ваше єство, всю вашу душу, вносячи в серце крижаний холод. І ви залишаєтесь байдужими до всього, що вас оточує.

 Але Я вірю, що жоден з Моїх маленьких воїнів не зможе миритися з гріхом. Не зможе спокійно дивитися і мовчати на гріх. Закриваючи очі, вуха, думаючи, що саме так зможете втекти від спокуси, але ні Мої любі, її потрібно нищити, викорінювати, вбивати. Я хочу, щоб ви побороли гріх і його коріння. Хочу кожного з вас обійняти після вашого народження у вічності… –